Суд скасував борг клієнтки ПриватБанку за шахрайський кредит на майже 42 тисячі гривень
Суд визнав, що жінка не винна у втраті доступу до "Приват24" і зняв з неї борг за операціями шахраїв
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області 13 жовтня ухвалив рішення у справі жінки, з карткових рахунків якої невідомі зняли понад 41 тисячу гривень і оформили на неї кредит "Оплата частинами". Позивачка наполягала, що картки й паролі нікому не передавала, а доступу до "Приват24" зловмисники дісталися шахрайським шляхом. Суд встановив, що банк не довів вини клієнтки у втраті даних, і скасував нараховану їй заборгованість. У задоволенні вимоги стягнути з банку додаткові кошти як безпідставно отримані суд відмовив.
Жінка є клієнткою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з 28 вересня 2021 року, коли на її ім'я відкрили картку з кредитним лімітом 15 000 гривень. Обставини справи викладені в рішенні, внесеному до Єдиного державного реєстру судових рішень. За словами позивачки, 11 вересня 2023 року о 17:26 на її електронну адресу надійшов лист з паспортом споживчого кредиту "Оплата частинами" на суму 38 999 гривень строком на 14 місяців, який вона нібито підписала ОТР-паролем. Намагаючись зайти у "Приват24", вона виявила, що втратила доступ до застосунку через шахрайські дії, а її фінансовий номер телефону також став неактивним.
Позивачка розповідала, що подзвонила на гарячу лінію банку з телефону сина, а оператор "Київстару" повідомив їй, що хтось змінив її тарифний план на контракт і перевипустив сім-картку через нібито втрату. Наступного дня жінка купила новий номер і отримала нову банківську карту.
"Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що вона втратила доступ до свого фінансового номеру телефону", - заперечував у відзиві на позов банк.
За фактом подій 12 вересня 2023 року жінка подала заяву до поліції, відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено особу, яка знімала кошти з її картки, - жителя Кіровоградської області, місцезнаходження якого встановлюється.
Позивачка просила суд:
- скасувати нараховану за період з 11.09.2023 року по 15.05.2024 року заборгованість за кредитним договором від 28.09.2021 року у розмірі 41 521 гривня тіла кредиту та 10 893 гривні відсотків;
- стягнути з банку безпідставно отримані кошти в розмірі 52 415 гривні на її картку;
- скасувати заборгованість за кредитним договором від 11.09.2023 року на суму 36 345 гривень тіла кредиту та 23 гривні відсотків;
- стягнути з банку 38 999 гривень безпідставно отриманих коштів.
У ході розгляду справи представник позивачки відмовилася від частини вимог - про стягнення 38999 гривень і зарахування їх на картку жінки, і суд цю відмову прийняв.
Суд встановив, що зміна пароля відбулась після заміни сім-картки
Банк у відзиві наполягав, що оспорювані операції відбулися після повноцінної авторизації в акаунті "Приват24" з підтвердженням через фінансовий номер телефону, а про втрату доступу позивачка повідомила лише о 19:39 - вже після всіх транзакцій, тож таке повідомлення, на думку банку, не можна вважати негайним. Представниця відповідача також зазначила, що вже о 15:56 позивачка втратила доступ до фінансового номера, однак жодних дій не вчиняла.
Суд, дослідивши листування з ПрАТ "Київстар" та протоколи огляду матеріалів кримінального провадження, встановив, що 11 вересня 2023 року о 15:56 зафіксовано заміну сім-картки з номером позивачки на іншу сім-картку з тим самим номером телефону. За даними протоколу огляду речей і документів, абонентський номер у проміжку до 15:32 фіксувався базовими станціями на території Могилів-Подільського району, а вже о 16:13 - на території міста Кропивницький, що, за висновком суду, фізично унеможливлювало особисту участь жінки в оформленні кредиту з іншого регіону.
"Поза розумним сумнівом, суд не може не звернути увагу на те, що позивач не могла фізично... опинитись у м. Кропивницький Кіровоградської області", - йдеться в рішенні суду.
Суд також зазначив, що банк, обслуговуючи рахунок позивачки, мав би звернути увагу на ознаки підозрілих операцій - вхід з нового пристрою, іншої ІР-адреси, зміну логіна й пароля, після яких одразу пішли перекази коштів і оформлення кредиту. Дзвінок жінки до банку о 19:39, тобто приблизно через півтори години після останньої операції, суд визнав вжиттям негайних заходів для припинення шахрайських дій.
Що вирішив суд
Суд частково задовольнив позов:
- скасував нараховану Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" за період з 11.09.2023 року по 15.05.2024 року заборгованість за кредитним договором від 28.09.2021 року у розмірі 41 521 гривня тіла кредиту та 10 893 гривні відсотків;
- скасував нараховану банком заборгованість за кредитним договором від 11.09.2023 року у розмірі 36 345 гривень тіла кредиту та 23 гривні відсотків;
- у задоволенні вимоги стягнути з банку 52 415 гривні безпідставно отриманих коштів відмовив, оскільки ці кошти, за висновком суду, належать не позивачці, а самому банку як кредитні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу не подадуть, і може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Чому суди покладають відповідальність на банк, а не на клієнта
Суд у рішенні послався на практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 21 червня 2023 року у справі №922/4091/19, де вказано, що саме банк відповідає за безпеку здійснення електронних платежів, а несанкціоноване списання коштів поза волею клієнта свідчить про втручання в банківську систему з боку третіх осіб. Суд наголосив, що лише обставини, які безспірно доводять, що клієнт своїми діями сприяв втраті ПІН-коду чи іншої інформації для ініціювання платежів, можуть бути підставою для покладення на нього відповідальності.
У цій справі, як встановив суд, банк не довів, що саме дії чи бездіяльність позивачки призвели до втрати платіжного інструменту або облікової інформації. Відповідач фактично визнав несанкціоноване втручання третіх осіб у систему онлайн-банкінгу клієнтки, однак наполягав на її вині - суд із цим аргументом не погодився.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд відмовив дніпрянці у позові проти ПриватБанку, адже вона звернулася на гарячу лінію банку майже через 11 годин після списання коштів, що суд визнав недостатньо оперативною реакцією. Також ми писали, що Миколаївський апеляційний суд зменшив суму компенсації жінці, з рахунків якої через телефонних шахраїв зникло понад 105 тисяч гривень, визнавши частину її вимог обраними неналежним способом захисту.
Слідкуйте за нами у Telegram
