Усі країни східного флангу НАТО переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для медичних закладів
Східноєвропейські країни НАТО, включно з Литвою, Польщею та Естонією, активізували підготовку своїх систем охорони здоров’я до можливого збройного конфлікту. Зростаюча загроза з боку Росії змушує ці держави інтегрувати медичну готовність у загальну оборонну стратегію.
Про це повідомляє Politico з посиланням на місцевих фахівців. В країнах вважають, що РФ нападе, це тільки питання часу.
Зокрема, заступник гендиректора Естонської ради з охорони здоров’я Рагнар Вайкнеметс вважає так. За його словами, медична бойова готовність більше не є варіантом — вона стала необхідністю.
"Питання не в тому, чи Росія нападе, а в тому — коли", – заявив Рагнар Вайкнеметс.
У Польщі безпека охорони здоров’я вже стала одним із пріоритетів державної політики. Заступниця держсекретаря МОЗ Катажина Качперчик наголосила, що війна в Україні чітко показала: сучасні війни не шкодують ані лікарень, ані мирного населення. Саме тому країни регіону готуються до ситуацій, коли медичні установи можуть стати ціллю або опинитися під тиском масових втрат.
У Литві, зокрема у Вільнюсі, будують підземні укриття біля великих лікарень. Santaros Clinics розширює інфраструктуру для автономної роботи — створює незалежні системи енергозабезпечення, майданчики для гелікоптерів та резервні водопостачальні лінії.
У Естонії лікарні обладнують генераторами після досвіду масових атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру. Бригади швидкої допомоги забезпечують бронежилетами та супутниковими телефонами, а за потреби може бути створена автономна інтернет-мережа.
Вайкнеметс заявив, що багато лікарень у регіоні — це будівлі радянського типу, які не пристосовані до сучасних загроз і потребують модернізації.
У разі повномасштабного конфлікту потреби в інтенсивній терапії можуть перевищити нормальні в 3–5 разів. Як сказав Бйорн Гульдвог із Норвегії, більшість закладів витримають роботу в режимі 120–150% лише протягом 24–48 годин. Ключовими стають запаси крові, кисню та навченого персоналу.
Російська оборонна промисловість працює на рекордних обертах — її темпи значно перевищують можливості країн НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що Москва виробляє стільки снарядів за три місяці, скільки НАТО — за цілий рік.
Активна модернізація російської армії стала можливою завдяки допомозі ззовні. За словами генсека НАТО, Іран, Китай і Північна Корея активно підтримують Москву. Зокрема, Китай постачає технології, які дозволяють Кремлю швидко оновлювати озброєння.
«Путін налаштований на конфронтацію. І ми не можемо виключати, що Росія буде готова застосувати силу проти НАТО вже протягом п’яти років», — заявив Рютте.
У зв’язку з цим він закликав країни-члени Альянсу готуватися до тривалого протистояння, зміцнювати співпрацю у сфері оборони та інвестувати в оборонну промисловість.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.