Рада дозволила студентам самим регулювати тривалість навчання та змінювати спеціальність
Новий закон № 10177 адаптовує вищу освіту України до європейської: можна вчитися на бакалавра лише три роки, а можна й вісім
В Україні очікуються зміни, які стосуються системи освіти. У вівторок, 23 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт № 10177 Про індивідуальні освітні траєкторії. Це означає, що студенти самі вирішуватимуть, скільки часу вони хочуть вчитися і можуть змінити спеціальність за потреби, якщо початковий вибір виявився невдалим.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що цей закон наблизить українську вищу освіту до європейської - адже у цивілізованому світі діють власне такі ж принципи навчання, що зараз введуть в Україні. За його словами, у другому читанні за законопроєкт проголосувало 306 депутатів.
У Федорова склали інфографіку, щоб наочно показати, які зміни передбачає закон. Міністр розбавив її своїми словами й пояснив, як це запрацює на практиці.
Насамперед: студенти самі формуватимуть освітню траєкторію, регулюватимуть темп навчання. Головне - опанувати певну кількість навчального матеріалу, відпрацювати потрібну кількість годин та скласти усі необхідні іспити. А за яким саме графіком - кожен вирішує за себе. Хтось напише дипломну роботу за пів року, а комусь потрібно дев'ять місяців - це також можна обговорити з викладачами. І жодних "талонів за неявку" - якщо ви заздалегідь посунули терміни.
Друге - студенти, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання. Наприклад, студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму Соціальні науки. Тут є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї.
Далі - студенти-контрактники самостійно визначатимуть тривалість навчання в університеті. Хтось хоче завершити навчання на бакалавраті за три роки - будь ласка. Іншому треба усі шість або й вісім, бо він хоче паралельно працювати чи має певні життєві обставини. Усе це цілком можна розпланувати й не мати проблем.
Вибіркові курси - ще один нюанс, щодо якого відбулись зміни. Є певний обов'язковий перелік предметів для кожної спеціальності. Але студент матиме більший перелік вільних курсів залежно від своїх інтересів та здібностей. Людині завжди цікавіше вчити те, що їй до вподоби - і студентам пішли назустріч.
"Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку", - написав Федоров.
В очікуванні змін у законах
У Верховній Раді хочуть перейменувати понад 300 населених пунктів по всій Україні. Проєкт закону вже розглянув комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за головуванням Олени Шуляк. Тепер слово за депутатами.
Також, як писав Інформатор, до українського парламенту внесли законопроект №11183, який пропонує маркувати товари компаній, що продовжують вести бізнес на території Росії під час війни. Відтак, українці зможуть свідомо відмовлятися від купівлі продуктів країни-агресорки, бо знатимуть, що їх виготовили у РФ.
Нагадаємо, у Верховній Раді рекомендують прийняти законопроєкт про початкову військову підготовку в школах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У Раді хочуть перейменувати нову порцію українських міст: на мапі зʼявляться Нова Каракуба, Порт-Анненталь, Гард, села Афіни та Новий Париж
- Закон про мобілізацію: коли запрацює норма про обов'язкову базову військову підготовку для студентів
- В Україні хочуть маркувати товари компаній, які досі працюють в Росії: законопроект вже в Раді
- Рада підтримала у першому читанні оновлений законопроєкт про реформу Бюро економічної безпеки
