Пекін не підтвердив жодних угод із Москвою, інвестори скидають акції Газпрому, а сам проєкт вартістю $55 млрд лишається збитковим і без джерел фінансування
Зустріч правителя РФ Володимира Путіна у Китаї, яку Кремль намагався подати як прорив у сфері енергетики, завершилася без жодних реальних результатів. Попри гучні заяви Москви, Пекін офіційно не підтвердив підписання угод щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2". Про це пише Financial Times із посиланням на представників китайського інституту енергетичної безпеки.
У Пекіні відмовляються говорити про будь-які контракти з Москвою, а у приватних коментарях китайські експерти визнають: масштабного інтересу до проєкту немає, пише The Washington Post. Для Китаю ключовим фактором є ціна, і якщо за "Силою Сибіру-1" Пекін вибив знижку у 35-40% від європейської вартості газу, то для "Сибіру-2" вимога ще жорсткіша - ціна має бути близькою до внутрішніх російських тарифів.
Окрім цього, у "Газпрому" просто немає достатніх обсягів газу для другої магістралі. Потужність родовищ, які мають забезпечувати постачання, повністю завантажена на перший газогін. Щоб наповнити "Силу Сибіру-2", компанії доведеться викуповувати газ у інших гравців на внутрішньому ринку, фактично відмовляючись від монополії та зазнаючи додаткових витрат.
Не менш критичне й питання фінансування. Вартість проєкту оцінюється щонайменше у $55 млрд (понад 4,5 трлн рублів). Китай не надає коштів, і все навантаження лягає на "Газпром". Для інвесторів це означає зменшення дивідендів, і саме цим пояснюється обвал акцій компанії після "угоди".
Аналітики нагадують: уже сьомий рік поспіль Москва не може вийти за рамки меморандуму 2019 року, де йшлося лише про "розробку питання". Реальних контрактів немає, а економічна логіка проєкту не працює:
Більше того, Китай відкрив нові родовища у Сичуанському басейні, що зменшує потребу у додаткових імпортних обсягах, про що писало китайське інформаційне агентство Сіньхуа.
Експерти наголошують: "Сила Сибіру-2" - це радше політичний символ, ніж економічний проєкт. Кремль використовує тему газогону для створення ілюзії союзництва з Китаєм і демонстрації "можливостей" перед Заходом. Насправді ж проєкт дедалі більше перетворюється на катастрофу для самої Росії: він не вигідний Китаю, відлякує інвесторів і підриває фінансову стабільність "Газпрому".