ПриватБанк змушує чоловіка закрити борг за кредитом, але він відмовляється вносити кошти у сумі 18 565 гривень - що вирішив суд
Чоловік вказує, що невідома особа незаконно заволоділа його майном, а саме мобільним телефоном, що дозволило виконати фінансові операції
ПриватБанк вимагає чоловіка закрити заборгованість за кредитом у розмірі 18 565 гривень. Він відмовляється вносити кошти, адже до списання з його рахунку причетні шахраї. Про це йдеться у рішенні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованому 18 березня 2025 року.
02.01.2020 року чоловік ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Він отримав кредитну картку. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 % річних. Клієнт користувався кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно ПриватБанку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 28.10.2024 року має заборгованість - 18 565 гривень.
08.01.2025 року від чоловіка надійшов відклик, в якому просив відмовити у задоволенні позову. 12.09.2021 року невідома особа незаконно заволоділа його майном, а саме мобільним телефоном. Шляхом неправомірних дій, отримала доступ до його особистих даних у додатку «Дія» та «Приват-24», що дозволило кілька разів підвищити кредитний ліміт і переказати отримані кошти на інший рахунок. Помітивши незнайомі транзакції та борг на картці, звернувся до банку та повідомив про шахрайство і попросив заблокувати картку, що було зроблено 17.09.2021 року. Також написав заяву до поліції про зникнення телефону та шахрайство. Гроші з його картки були зняті без його відома і згоди. Він не зміг контролювати ці транзакції, оскільки телефон було викрадено. З інформації банку про операції по картці вбачається, що саме 12.09.2021 року кілька разів підвищувався кредитний ліміт і одразу кошти переказувались на інші рахунки. Банк був проінформований та знав, що дані вкрадені шахраями, але не вжив необхідних заходів для захисту його коштів, що призвело до несанкціонованого зняття грошей.
Розгляд справи
Суд з'ясував, що 02.01.2020 року сторони уклали кредитний договір у формі підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. До кредитного договору банк додав витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з умов та правил надання банківських послуг, які підписані чоловіком. Згідно з довідкою банку на підставі підписаного кредитного договору йому були видані кредитні картки. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, він у встановлені договором строки зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.10.2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 18 565 гривень, яка складається з: 14 768 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 3 797 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на чоловіка старт карткового рахунку відбувся 2 січня 2020 року, тоді й відбулося встановлення кредитного ліміту у сумі 5 тисяч гривень. Надалі відбувалось коригування кредитного ліміту у бік зменшення водночас 12 вересня 2021 року (дата, коли невстановлена особа незаконно заволоділа його телефоном) відбулось збільшення кредитного ліміту до 10 тисяч гривень та до 15 тисяч гривень, а 15 грудня 2021 року - зменшення кредитного ліміту до 0 гривень.
Зокрема, з виписки по картці власником якої є чоловік, за договором №б/н за період 02.01.2020 року - 30.10.2024 року, вбачається, що 12.09.2021 року проведено декілька операцій (транзакцій) по списанню (переказу) коштів, зокрема:
- переказ на катку ПриватБанку через додаток Приват 24 в сумах: 12 562 гривень, 11 557 гривень, 9 547 гривень та 6 834 гривень;
- переказ зі своєї картки в сумі: 50 гривень;
- поповнення мобільного телефону;
- перший платіж за покупку на суму 14 697 гривень в магазині «Алло» від 12.09.2021 року за сервісом «Оплата частинами»;
- перший платіж за покупку на суму 1 999 гривень в магазині «Алло» від 12.09.2021 року за сервісом «Оплата частинами».
Також на картку були здійснені зарахування коштів в сумах: 10 тисяч гривень (зарахування переказу на картку), 5 тисяч гривень (переказ коштів виплата займа), 6 500 гривень (зарахування переказу), 3 100 гривень (зарахування переказу), 4 тисячі гривень (зарахування переказу), 1 940 гривень (зарахування переказу), 30 гривень (зарахування суми вкладу з «Скарбнички»).
"17.09.2021 року відповідач звернувся на гарячу лінію позивача із повідомленням про шахрайство. Згідно з відповіддю позивача від 06.12.2021 року, повідомлено, що банк не може повернути кошти які були списані з його платіжної картки, оскільки переказ коштів був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Приват-24, вхід до якого був здійснений під авторизацією відповідача. При даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват-24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації", - вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. Здійснення операцій за кредитним рахунком чоловіка, ним не замовлялися та не оформлялися.
"Судом встановлена наявність зареєстрованого кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за заявою відповідача щодо заволодіння належним йому майном 12.09.2021 року, та факт звернення до позивача із відповідним повідомленням щодо шахрайських дій стосовно нього та обізнаність про зазначені обставини. Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що є факт здійснення операцій за кредитним рахунком відповідача, які ним не замовлялися та не оформлялися, що обумовлює і відсутність з боку відповідача зобов'язань щодо повернення кредиту та інших платежів, що свідчить про безпідставність та незаконність позовних вимог позивача та обумовлює їх відхилення", - наголосив суд.
ІНФОРМАТОР ПРОВОДИТЬ ОЛІМПІАДУ З ІНФОРМАТИКИ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
