ПриватБанк відмовився повертати 87 тисяч гривень, вкрадені шахраями з кредитки киянки — що вирішив суд
Жінка звернулася до служби безпеки банку, в результаті чого їй сформували заявки про повернення коштів, які надалі були відхилені
Жінка через шахраїв втратила з кредитної картки 87 тисяч гривень. Вона зверталася до ПриватБанку для повернення коштів, але їй відмовили. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 10 листопада 2025 року.
15.12.2023 року невстановлена особа, без згоди та відома жінки використала її кредитну картку АТ КБ «ПриватБанк», в результаті чого з неї було списано (привласнено шахрайським шляхом) 87 тисяч гривень кредитних коштів та 2 764 гривень відсотків, частина яких перерахована на банківську картку АТ "Монобанк". 15.12.2023 року вона негайно повідомила про несанкціоноване списання коштів АТ КБ «ПриватБанк» та звернулася до служби безпеки банку, в результаті чого їй сформували заявки про повернення коштів, які надалі були відхилені. 15.12.2023 року звернулась із заявою до поліції про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. 16.12.2023 року, за результатами звернення, до ЄРДР була внесена інформація про вчинення відносно неї кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України, в якому її визнано потерпілою та розпочато досудове розслідування. 24.07.2024 року звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з листом-претензією. Відповіддю їй відмовлено у добровільному порядку зупинити нарахування відсотків за кредитом та списати заборгованість.
4 березня 2024 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва по справі 758/2440/24 накладено арешт на кошти, які були вкрадені і списані (привласнені шахрайським шляхом з кредитної картки АТ "ПриватБанк і перераховані 15.12.2023 року на картковий рахунок в сумі 29 тисяч гривень та 15.12.2023 року в сумі 4 450 гривень, які своєю чергою були кредитними коштами і належали ПриватБанку. 27 березня 2024 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва по справі 758/2440/24 накладено арешт на кошти з забороною користування та розпорядження, які були вкрадені і списані (привласнені шахрайським шляхом) з кредитної картки АТ "ПриватБанк" і перераховані 15.12.2023 року в сумі 29 тисяч гривень, 15.12.2023 року в сумі 29 тисяч гривень, 15.12.2023 року в сумі 29 тисяч гривень на картковий рахунок. З 15.12.2023 року по квітень 2024 року, не бувши обізнаною із чинним законодавством в даній ситуації, з моменту несанкціонованого списання коштів із карткового рахунку, який належить їй, вона, як добросовісний контрагент, платила пеню за користування кредитними коштами у розмірі 23 786 гривень. Несанкціоновані перекази з картки клієнтки здійснювались 15.12.2023 року в Закарпатській області, однак в цей час перебувала у м. Києві. Враховуючи вищевикладене, оскільки мав факт несанкціонованого списання з рахунків коштів, несанкціоноване збільшення кредитного ліміту, що не відповідало її волевиявленню, а банк покладені на нього обов'язки не виконав, чим порушив її право, тому просить відновити залишок коштів на картковому рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 15.12.2023 року, тобто станом на 15.12.2023 року.
09.04.2025 року до суду надійшов відклик акціонерного товариства комерційного Банку «ПриватБанк» на позовну заяву. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
"15.12.2023 року позивачка подала заяву до АТ КБ "ПриватБанк", в якій повідомляє банк про обставини справи списання коштів. А саме те, що остання напередодні крадіжки коштів на сайті Olx розмістила оголошення щодо продажу власних речей, в якому у якості контактного номера телефону вказала власний фінансовий номер. Їй у месенджері Viber невідома особа написала повідомлення про переведення коштів за придбання зазначених речей через сервіс Оlх-доставка. Для отримання коштів невідома особа надіслала інтернет-посилання, попросила перейти за ним, пройти верифікацію та підтвердити отримання коштів. Вона перейшла за цим інтернет-посилання, внесла дані щодо власної картки ПриватБанку, терміну її дії та СVV-коду. Під час подальшого листування з невідомою особою, через власний мобільний пристрій з фінансовим номером телефону, підтвердила авторизацію у Приват-24, коли це зробила стороння особа, а також перерахувала 29 тисяч гривень з власної картки на картковий рахунок, який зазначила невідома особа. Згодом побачила, що з її карткового рахунку під час двох видаткових операцій було перераховано ще двічі по 29 тисяч гривень після проведення. При дослідженні судом матеріалів, справи вбачається, що банком, при перевірці руху коштів по карткових рахунках клієнта, встановлено, що зазначені фінансові операції відбулися 15.12.2023 року. Загальна сума видаткових операцій становить 87 тисяч гривень. Перевіркою архіву записів телефонних розмов на сервісі Voice Record System встановлено, що 15.12.2023 року вперше повідомила про шахрайство - переходила за посиланням, отриманим від незнайомців, де провела верифікацію", - вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Втрата коштів сталася через її власну недбалість по захисту власних персональних даних і коштів та внаслідок особистих дій.
"Суд дійшов висновку, що відповідач надав суду належні і допустимі докази на спростування доводів позивачки, довів, що позивачка, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
