Уповноважений Верховної Ради назвав "позитивні регіони" та пояснив, як оновлення кадрів у центрах комплектування змінило ситуацію з правами громадян
В Україні з'явилися регіони, де місцеві ТЦК більше не ховають обличчя під балаклавами та перестали знімати розпізнавальні знаки під час патрулювання. Системні зміни у кадровому складі вже дають конкретні результати. ДБР, СБУ та Національна поліція взяли під контроль дії військкомів і беззаконня на місцях нарешті отримує юридичну оцінку.
Про це в коментарі виданню "Новини.LIVE" розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Омбудсмен повідомив, що вже існують так звані "позитивні регіони" – місця, де ТЦК демонструють належну практику роботи з військовозобов'язаними.
Як приклади Лубінець навів Хмельницьку та Кіровоградську області. Омбудсмен особисто переконався у поліпшенні ситуації під час нещодавнього візиту до Кропивницького – після повного перезавантаження обласного керівництва там зникли кричущі порушення прав громадян, відомі всій країні.

Окремо Лубінець наголосив на посиленні контролю з боку правоохоронних органів. ДБР, СБУ та Нацполіція ведуть системну роботу - і незаконні дії на місцях вже отримують кримінально-правову оцінку. Це відбувається на тлі того, що раніше Інформатор повідомляв про балаклави: заборони носити їх у наказі Міноборони формально не існує, проте керівники ТЦК мають право самостійно забороняти підлеглим ховати обличчя.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні законопроєкт №12442. Він запроваджує кримінальну відповідальність для керівників центрів та членів військово-лікарських комісій – ще 12 березня 2025 року Рада підтримала документ у першому читанні.
Законопроєкт передбачає внесення змін до Кримінального кодексу та доповнення його новими статтями. Відповідальність настане за незаконний призов громадян, безпідставне надання відстрочок та порушення порядку медогляду. Також покарання передбачене за неповідомлення органів розслідування про осіб, що ухиляються від призову.
У більш серйозних випадках строк ув'язнення може становити від 3 до 8 років. До нього додається заборона обіймати певні посади – якщо правопорушення вчинені в умовах воєнного стану. Відповідальність стосуватиметься не лише штатних військових, а й членів позаштатних військово-лікарських та лікарсько-льотних комісій.
За день до того, коли комітет підтримав законопроєкт, стало відомо про затримання тимчасового виконувача обов'язків керівника Житомирського обласного ТЦК. Його викрили під час отримання хабаря від підприємця. Чиновник вимагав кошти за непроведення мобілізації серед працівників цього підприємця.
До Офісу уповноваженого Верховної Ради надійшло 1657 скарг на центри комплектування за перший квартал 2026 року. Йдеться про можливі порушення під час мобілізації, проходження ВЛК та ухвалення рішень. Кількість таких звернень стрімко зростає: у 2023 році їх було 514, у 2024-му – 3312, а у 2025-му – 6127.
Серед зафіксованих випадків – застосування фізичного насильства, інциденти зі смертельними наслідками та недопуск адвокатів. Фіксували також вилучення особистих речей та відсутність ідентифікації у співробітників. Омбудсмен говорив, що частина цих випадків містить ознаки порушення Конституції та Європейської конвенції з прав людини.
Як писав Інформатор, омбудсмен Дмитро Лубінець раніше повідомляв про зростання скарг на центри комплектування. Тим часом ТЦК планують перейменувати.