Мирослав Вантух пояснив, чому не згоден з вимогою НАЗК
Керівник ансамблю імені Вірського Мирослав Вантух поділився, як добивається того, щоб артистів його колективу не мобілізовували. Також він пригадав, як йому довелося звільнити сина за наказом НАЗК і йому не вдалося побудувати династію. Про все це він відверто розповів в інтерв’ю у проєкті “Наодинці”.
Відомо, що один з учасників колективу ансамблю імені Вірського пішов на фронт та загинув, а дев’ятеро музикантів з оркестру зараз служать. Фактично, більшість чоловіків, які працюють в цьому колективі мають призовний вік, оскільки найкращий вік для танцівника - 20-30 років. Тому проблеми з повістками в ансамблі виникають регулярно.
“В колективі зараз 52 чоловіка. Ми маємо 50 відсотків броні, оскільки визнані критичним колективом. Звісно це мало. В минулому році, напередодні виїзду на гастролі в Тайвань, я звернувся до вищого керівництва - до міністра оборони та генерального штабу і нам дали трішечки більше.
Був ще інший випадок, коли залишався місяць до виїзду на гастролі воєнком Шевченківського району дав команду і нам принесли 49 повісток. Тобто в колективі мали залишитися лише три чоловіки. Я почав пояснювати, що це неможливо. Підписані контракти, дорога та готелі оплачені, а зали орендовані. З ким я поїду, з трьома хлопцями?
Я йому кажу: “Ви будете платити штраф?” А це декілька сотень тисяч доларів. Він мене навіть не захотів слухати. Я знов звернувся до генерального штабу та міністра оборони. І вони знов допомогли. Сказали, щоб не вручали нікому. Зрозуміло, що і батьківщину комусь треба захищати”, - каже Вантух.
Зараз Мирославу Михайловичу 86 років, з яких вже 45 він керує ансамблем. Також на окремих посадах працюють донька та дружина. А от сина довелося звільнити і династія повноцінна не склалася - спадкоємцем він призначить когось іншого, але не з сім’ї.
“Я вже майже визначився зі спадкоємцем ансамблю і це не мій син, котрий працював у нас, але я його звільнив за вимогою НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції). Коли підписував наказ про сина я плакав. Мені було дуже прикро, бо закони звичайно треба виконувати.
Але я аналізував, за радянських часів підтримувалися династії. Їх були десятки тисяч - в освіті, в медицині, у військових, в цирках та артистах. Це закономірність. Я - митець, дружина те саме - теж у мене танцювала. Народилася донька і у нас вдома постійно розмови про мистецтво. Звичайно, діти з дитинства звикають до культури”, - вважає Мирослав Вантух.
Був випадок, коли Олександр Усик танцював разом з ансамблем імені Вірського. Всі його шанувальники знають, що коли він перемагає, майже завжди танцює у присядку. Тому вирішили поєднати спорт та мистецтво на офіційній державній церемонії, де президент вручав нагороди діячам різних сфер.
“Коли мене нагороджував президент разом з нами виступав Олександр Усик. Але як він танцював, він не прийшов жодного разу на репетицію. Я знаю, що він присядки робить. Але чи зробить він це під музику в такому ж темпі? Так і сталося. Зробив одну, другу, а потім перестав і пішов звідси”, - згадує керівник ансамблю.