Південний фронт. Як дрони розширюють "сіру зону" та що кажуть бійці про технології ворога: репортаж
Противник постійно намагається знайти ключ до стратегій українців, і нашим фахівцям завжди доводиться бути на крок попереду. Це вимагає від льотчиків, штурманів та інженерів значної залученості до технічного боку застосування дронів. Тому оператори БПЛА як медичні працівники - весь вільний час присвячують навчанню. Втім часу на гарячих ділянках фронту у бійців зазвичай не багато
Кореспондент Інформатору проїхав разом з розробниками дронів сотні кілометрів розпечених доріг уздовж прифронтового півдня. Під час подорожі ми побували у звільнених селах, поспілкувались з бійцями підрозділів безпілотних систем та дізнались про їх проблеми та очікування
Позивний “Дев'ятка”. Розвідник, який став пілотом
Перша наша точка маршруту - Дніпропетровщина. Ми зупинили автомобіль посеред зеленого поля, яке уходить у горизонт. Боєць середніх років на псевдо “Дев'ятка” - пілот, якому належить випробувати привезені безпілотники на дальність та керованість.
“Дев'ятка” багато жартує і невимушено спілкується, втім коли розмова торкається його роботи стає серйозним, уважним до цифр та деталей. Він постійно уточнює в інженера ті чи інші характеристики, перепитує щодо варіантів роботи дрона, ділиться експлуатаційними нюансами, з якими стикався раніше.
Пізніше ми дізнаємося про причину такої уважності. Противник постійно намагається знайти ключ до стратегій українців, і нашим фахівцям завжди доводиться бути на крок попереду. Це вимагає від льотчиків, штурманів та інженерів значної залученості до технічного боку застосування дронів, вони всі розуміють з чого складається БПЛА, як він працює та чому може не працювати.
Перед запуском до дрона підвішується бовванець, що точно імітує боєприпас, з вантажем, за вагою еквівалентним штатній для такого боєприпасу вибухівці. За короткий та стрімкий період еволюції FPV-дронів їх вантаж також еволюціонував.
У цьому випадку снаряд – це українська розробка. Інженер та засновник 3D-Tech Олексій Жулінський розповідає, що у бійців зараз серед варіантів є можливість використовувати пластичну вибухівку з вражаючими елементами, перероблені для використання з дроном міни, або найзручніший варіант - спеціальні рішення, які вже розробляються інженерами та потрапляють у військо.
Такий боєприпас може бути як осколковим, протипіхотним, так і кумулятивним – для ураження техніки. Якщо раніше дрони вибухали при контакті з ціллю, то такий боєприпас може вибухати на підльоті, формуючи ефективніший кумулятивний струмінь або хмару осколків, тобто працює як артилерійський снаряд з дистанційним підривом.
Дивлячись на споряджений батареєю та повноваговим муляжем дрон може здатись, що він зовсім не злетить. Але зліт відбувається миттєво і буквально через секунди дзижчання БПЛА вже не розчути. Але як би високо дрон не знаходився, пілот завжди чітко усвідомлює, де ми, де дрон, і як далеко кінцева точка маршруту безпілотника.
Робота оператора БПЛА вимагає від льотчика схожих навичок, як і у пілотів Другої світової: і ті й інші мають бути хорошими топографами, щоб орієнтуватися на місцевості під час польоту, вони однаково покладаються на особистий досвід та майстерність, а не на автоматику (запобіжники та датчики в БПЛА навмисно відключаються), і ті та інші мають точно знати, скільки у них "палива" і як поводитиме себе бойова машина, коли його запас почне добігати кінця.
“Там є розумні люди, які крадуть наші ідеї”
“Дев'ятка” пролітає на дроні понад 28 кілометрів і вирішує йти на посадку. Дрон сідає на безлюдному узліссі. За пів години його заберуть військові.
“Дев'ятка” служить у безпілотних військах із моменту їх створення. До цього був у розвідці. Він багато знає про дрони противника та способи їх застосування. Боєць розповідає, що нині наше військо рятує інноваційність. Проте "Дев'ятка" впевнений у підступності противника, який, маючи сильнішу економіку, може дозволяти собі оперативно реагувати на наші інновації.
“Спочатку вторгнення дуже багато всього змінилося. Змінилась, в першу чергу, війна. Безпілотні авіаційні комплекси зайняли ключову нішу у збереженні особового складу. Коли я був у розвідці, це надавало набагато більше можливостей - те, куда треба йти ногами, можна було побачити з дрона. Я молодий, почав цим активно займатися, мене помітили і запросили до 14 полку”, - розповідає “Дев’ятка”.
Українці випереджають росіян за інноваційністю, розповідає боєць. Втім супротивник використовує свої економічні можливості для копіювання рішень.
“Там є дуже багато розумних людей які бачать що ми робимо і крадуть наші ідеї. Це для них не дуже важко, адже технології відкриті, і готові рішення замовляються у Китаї. Звісно, у нас є багато конструкторів, які створюють свої рішення, деякі набувають масовості. Втім я вірю, що рано чи пізно ми дійдемо до повного циклу розробки та зборки певних авіаційних комплексів ротного, батальйонного рівня, і зможемо якісно випереджувати ворога. Підготовка спеціалістів та масовість застосування, з того що я бачу, у нас набагато краща. Ми виступаємо з позиції слабшого, але креативнішого супротивника. Перед нами дуже потужний та сильний ворог, втім якого ми можемо і маємо бити. Але для того, щоб це робити, треба всього і побільше”, - розповідає боєць.
Зараз на фронт йде величезна кількість дронів різних виробників. З кожною моделлю боєць має навчитись працювати. Це викликає особливі складнощі на найбільш запеклих ділянках фронту.
“Люди, які використовують FPV можуть знаходитись, до прикладу, на Донецькому відрізку фронту, де відбуваються постійні атаки ворога. Їм важко опановувати нові дисципліни, такі як FPV. Тут як і з медициною - треба кожен день читати. Втім в умовах війни це буває дуже важко”, - каже Дев’ятка.
Дорога до Херсона. Великий Луг та наслідки окупації
Наш шлях із Запоріжжя до Херсона йшов через населені пункти півдня, що постраждали від російського вторгнення. Ми побували в Марганці, що знаходиться на протилежному від окупованого Енергодару березі Дніпра. У місті працюють кав'ярні, аптеки, ринок зі свіжими овочами.
Всюди ознаки надзвичайної наближеності міста до фронту. На багатьох будинках сліди від прильотів. З 2022 року росіяни обстрілюють Марганець чи не щоденно, через близькість фронту росіянам вдавалось вчиняти масовані обстріли міста "Градами".
На будинках вікна деінде забиті фанерою. Місцевий навчальний заклад, судячи з замінених вікон, доводилося реконструювати.
Дорогою до Нікополя ліворуч від траси дивовижний краєвид - Великий Луг. Ще рік тому на місці лісу-молодняку було Каховське водосховище. Тепер про його велич нагадують лише численні заплави серед лісу, що уходить за обрій.
Великий Луг виглядає велично і водночас зловісно. Не залишає розуміння, що зовсім поряд, за лісом, ворожі снайпери, гаубиці та танки, що цей ліс ризикує будь-якої миті бути спаленим, вистриженим осколковими снарядами, розчавленим гусеничною технікою.
Вербовий ліс виглядає дивно. По всьому півдні великі степи чергуються з пагорбами, пролісками, лісопосадками та балками, але не тут. Великий Луг абсолютно плаский, однорідно зелений, закутий сизим серпанком та тихий.
На місцевих дорогах часто відключається GPS та включається російське радіо. Через шепіт радіоперешкод бадьорий голос диктора нагадує точний час, який збігається з українським (в Москві зараз той самий час, що й у Києві). Репертуар радіо – ретро-композиції часів СРСР. На перший погляд, може здатись що противник вибрав вкрай цікавий спосіб впливати на уми херсонців через захоплення радіочастот. Але варто одного разу подивитись на прифронтові села, щоб зрозуміти, місцевим зараз не до радіоприймачів.
Ми проїжджаємо через центральну площу села, яке, судячи з усього, заробляло рибним промислом. Тепер до Дніпра кілометри непрохідного та засіяного мінами Великого Лугу, а місцевий рибний базар - закритий. А коли ми проїжджаємо повз село з милозвучною назвою Миролюбівка, насамперед бачимо метрові дірки що зяють у будівлі місцевого навчального закладу.
Знесені дахи будинків, посічені паркани, порожні вулиці, згорілі автозаправки - все це стає характерним пейзажем знекровленого війною півдня, над яким продовжує висіти загроза, раніше відокремлена водосховищем, а нині - молодим вербним лісом.
“Професор” та його кафедра. Де працюють дронники морської піхоти
Офіцер на псевдо “Професор” до війни займався бізнесом, і діловий хист відчувається і в команді, яку він зібрав. Він веде ретельний облік знищеної техніки та живої сили противника, статистику результативності дронів тих чи інших моделей, аналізує ці дані та робить прогнози. У лабораторії “Професора”, як і у справах – такий самий порядок. Дрони підписані, розсортовані, здається, ніби кожен дециметр поверхні використовується ефективно.
Такий підхід повертається сторицею. “Професор” з гордістю говорить про результативність свого підрозділу.
Підрозділ “Професора” працює на дистанції всього за кілька кілометрів від супротивника. Його завдання – не давати ворожим військам наближатися до українських позицій. Щонайменше кожен другий виліт дрона обертається для противника втратами в техніці або живій силі.
“Професор” на фронті від початку повномасштабного вторгнення. Він розпочинав бойовий шлях піхотинцем у теробороні, пройшов Навчальний центр, став офіцером. Так у нього з'явилася команда кількох людей, яка швидко масштабувалась до кількох десятків.
“Професор” пам'ятає всю хронологію розвитку дронів під час сучасної війни. Спочатку БПЛА використовувались виключно як засіб розвідки, потім з них почали скидати боєприпаси, врешті з'явились транспортні БПЛА та ударні FPV, розвиток яких він спостерігає і зараз:
“FPV для мене з’явились навесні 2023-го року, і з того часу вони вдосконалюються, стають складнішими. Якщо тоді ти просто брав дрон і намагався летіти, то зараз є кастомізації і щодо частот, сітки відео та каналів. На мою думку, зараз у галузі FPV 50% успіху це робота інженера, 20% - майстерність пілота і 30% - якість заліза”, - каже “Професор”
Військовий упевнений, майбутнє війни – за дронами. Зброя дистанційного керування врешті буде поширена не тільки в небі, але й на землі.
“Ми очікуємо війну дронів. Дрони будуть битись з дронами, а ми будемо брати участь у війні тільки як пілоти. У нас є класичні танки, і якщо додати до них дистанційне керування, це буде безпілотний танк, без танкіста, мехвода, командира та навідника”, - розповідає “Професор”.
Дрони зі штучним інтелектом впроваджуються як нашою стороною, так і противником, розповідає інженер компанії 3D-Tech Олексій. Їх масове використання значно ускладнить роботу військовим, впевнений інженер, адже намагання глушити управління чи радіозв'язок не матимуть сенсу, дрон зможе влучити в ціль без участі оператора. Сьогодні ж важлива проблема українських бійців, каже Олексій, масове виробництво росіянами дешевих дронів.
Російський алюмінієвий дрон. У чому небезпека примітивного, але масового рішення
У лабораторії 3D-Tech нам демонструють російські дрони, виготовлений з алюмінію. Хоча це досить легкий метал, його вага значно перевершує карбонові рішення та обмежує його в об’ємі застосовуваної вибухівки. Тобто конструктивно російський БПЛА поступається українському.
Втім широкий доступ росіян до плат дозволяє їм масово створювати такі дрони та активно застосовувати їх на фронті. Це додає неприємностей для українського війська.
“Ці дрони робить компанія “Судний дєнь”. Вони наразі мають дуже велику кількість таких дронів. На жаль, наші хлопці не дуже забезпечені РЕБами під їхні частоти, тож дуже страждають від цієї компанії. Вони використовують алюмінієві рами, напевно тому, що в Росії багато дешевого алюмінію. Виріб не дуже технологічний, але вони роблять їх в великому обсязі та швидко мобілізують виробництва на виготовлення цього так званого “дрона”. Їх виробляють та постачають до російської армії тисячами. Використовують ті ж самі китайські компоненти, популярні і серед наших виробників”, - розповідає Олексій.
