Закон передбачає, що виплата додаткової винагороди буде призупинятися, якщо військовослужбовцям повідомлено про підозру у вчиненні військових кримінальних правопорушень або злочинів проти основ національної безпеки
Верховна Рада 9 жовтня прийняла як закон законопроект №13627 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування. Ініціатором законопроекту виступила народний депутат від «Слуги народу» Анна Пуртова.
До другого читання законопроект «поправили», додавши норму про те, щоб винагороду не могли отримати ті, кому повідомлено про підозру у вчиненні військових кримінальних правопорушень. Тобто, підозру у непокорі, невиконанні наказу, самовільному залишенні місця служби, дезертирстві, втраті військового майна, необережному знищенні або пошкодженні військового майна, розголошенні відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втраті документів чи матеріалів, що містять такі відомості тощо.
Також запропоновано, щоб виплата додаткової винагороди призупинялася, якщо військовослужбовцям повідомлено про підозру у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України.
До того ж, до другого читання назва проекту не відповідає його змісту, оскільки ним передбачено виплату додаткової винагороди не лише військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування, а й тим військовослужбовцям, які потребують такого лікування у зв’язку з отриманою травмою (пораненням, контузією, каліцтвом). Поки невідомо, чи обраховували депутати разом з Мінфіном потребу у додаткових коштах на виплати.
Отже, пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» пропонується доповнити абзацом 9, відповідно до якого військовослужбовцям, які відразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я понад 30 календарних днів, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого, у зв’язку із захворюванням, травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), що потребують тривалого стаціонарного лікування, щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 50 000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабміном.
Виплата здійснюється протягом усього періоду безперервного стаціонарного лікування після звільнення з полону.
Виплата додаткової винагороди призупиняється, якщо таким військовослужбовцям повідомлено про підозру у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України та/або військових кримінальних правопорушень. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення хоча б одного із зазначених кримінальних правопорушень виплата додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень таким військовослужбовцям не здійснюється.
У ч. 5 статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ пропонується встановити, що у разі якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинені діями противника, в тому числі під час перебування в полоні, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.
Довідка про обставини захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом 5 днів з дня отримання військовослужбовцем первинного облікового медичного документа, затвердженого Міністерством оборони, а за його відсутності – довідки про перебування в закладі охорони здоров’я, та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я, в якому військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні, або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабміном.
Як повідомляв Інформатор, ВР 9 жовтня вцілому ухвалила законопроєкт щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану №13335. Бронюванню від мобілізації підлягають ті військовозобов’язані, у яких відсутній ВОД і хто не перебуває на військовому обліку. Це стосується лише критично важливих підприємств, визначених Кабміном.