Пенсії в Україні після війни: експерти розповіли на що чекати

В Україні ситуація з пенсіями значно ускладнилася через демографію - за кордон виїхала значна кількість працюючих українців, які своїми внесками могли б підтримувати пенсійну систему. Що буде з пенсіями після війни залежить від того, скільки українських біженців повернуться додому і як швидко вдасться відновити чи створити нові робочі місця. Експерти радять українцям вже зараз подумати про власні накопичення для старості.

Що з пенсіями в Україні зараз та хто підтримує пенсійну систему своїми внесками?

Як пише BBC, за даними Пенсійного фонду, на початок 2023 року в Україні - 10,7 мільйона пенсіонерів, але на початок 2022 року їх було на 200 тисяч більше. Середня пенсія в Україні становить 4 623 грн, це близько 126 доларів за офіційним курсом. Але близько дві третини пенсіонерів отримують пенсію меншу за 4 000 грн.

При цьому кількість працюючих українців, які своїми внесками могли б підтримувати пенсійну систему та виплату пенсій, скорочується швидше, ніж кількість пенсіонерів. Наразі їх так само близько 10,7 млн. Зараз значна частка тих, хто платить єдиний соціальний внесок (ЄСВ), з якого поповнюється Пенсійний фонд, - це військові та мобілізовані.

"Наразі зменшення надходжень від громадян і підприємств, які не працюють, компенсується збільшенням надходжень від військовослужбовців, мобілізованих, які отримують грошове забезпечення. Але ми розуміємо, що цей ефект не є стабільним, і після завершення війни він мине. Нам потрібно вирішувати питання кількості працюючих громадян", - каже заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

За її словами, з цим великі проблеми. Сьогодні наявні тільки оцінювальні дані щодо кількості людей, які виїхали за кордон та були депортовані до рф, і яка кількість громадян повернуться до України, коли війна закінчиться. Точно сказати, як розвиватиметься демографічна ситуація в Україні, поки що неможливо, але тенденції є досить негативними.

Що буде з пенсіями залежить від того, скільки українських біженців повернуться додому після війни

За даними ООН, за час війни з України виїхало понад 8 млн людей, переважно - це жінки та діти. За оцінками Центру економічної стратегії (ЦЕС), найбільша група серед українських біженців (42%) - жінки у віці 35-49 років. Ще понад чверть - жінки від 18 до 34 років. Тобто левова частка українських біженців за кордоном - це жінки працездатного та дітородного віку. Що відбуватиметься в Україні після війни багато в чому залежатиме від того, скільки з них повернеться.

"Якщо їх не повернути додому, то і без того важка демографічна ситуація в Україні переросте у катастрофічну. Від кількості людей залежить, кому і які Україна зможе платити пенсії, скільки і де (і для кого) відновлювати школи та утримувати університети", - каже керівник ЦЕС Гліб Вишлинський.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна наголошує, що ситуація з пенсіями значно ускладнилася через демографію. Він каже, що сьогодні експерти центру виходять із того, що конкретно говорити про те, що робити, можна буде лише після перепису населення після війни.

"Частина людей виїхали, багато людей загинуло і ще, напевне, багато загинуть, багато стануть інвалідами, тобто непрацездатними. Відтак, ті, хто можуть платити внески на утримання пенсіонерів, загалом непрацездатних, їхня кількість зменшиться. Але щоб робити якісь висновки і робити пропозиції, треба мати конкретні цифри після війни", - зазначив економіст.

Ще одна проблема

Заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак наголосила, що в Україні є ще одна серйозна проблема: зменшення і без того низького коефіцієнта заміщення пенсією заробітної плати. Він показує, як пенсія українців співвідноситься із зарплатою, яку вони в середньому отримували впродовж життя. Зазначається, що за міжнародними стандартами цей коефіцієнт має бути не менше 40%. У розвинених європейських країнах наразі він становить 80-95%, тобто, там пенсії майже дорівнюють середнім зарплатам. В Україні ж цей показник вже близько 30% і продовжує падати.

"На жаль, ми бачимо, що через наші негативні демографічні тенденції, коефіцієнт заміщення в Україні є десь на рівні 30%. І є підстави вважати, що цей коефіцієнт буде зменшуватися і надалі", - каже Марчак.

Що робити?

За словами Марчак, найкращим варіантом, "щоб без збільшення інших параметрів дозволити людям збільшувати пенсію саме собі, а не комусь, і мати вплив на розмір пенсій, який вони будуть отримувати", є запровадження обов'язкової системи пенсійного накопичення. Так вважають в уряді.

Дарина Марчак зазначає, що саме накопичення дозволять не лише гарантувати виплату пенсій, але й збільшити їх. Пенсійні накопичення - це "приватна власність, на відміну від ЄСВ, який ви сплатили, і воно пішло у державний кошик, з якого вже сьогодні виплатили пенсії". Про обов'язкові пенсійні накопичення (другий рівень пенсійної системи), та навіть третій рівень - приватні накопичення - в Україні говорять вже з десяток років. Проте донині система працює лише на першому рівні - як солідарна. Додатковим заходом, який дозволив би підтримувати пенсійну систему, каже Марчак, є стимулювання громадян платити ЄСВ з тих доходів, які вони, можливо, сьогодні не декларують.

"Звісно, пенсія в них буде, але пенсія нараховується на основі періоду, в який сплачується ЄСВ, тобто від страхового стажу, а також від розміру зарплати", - заявила представниця уряду.

Експерт Дмитро Боярчук із CASE Україна вважає, що уряду доведеться розпочати з українцями дуже непросту розмову про те, що нинішня солідарна пенсійна система ніколи не зможе забезпечити їм достойної старості. В Україні є культ довіри до державної пенсійної системи, і це дуже погано.

"Питання не в тому, що Пенсійний фонд треба розбомбити, а в тому, що людям треба пояснювати, що держава гарантує мінімум, який залежить від того, як розвинена сама економіка. Економіка із нерозвиненої після війни не зможе стрибнути одразу в країни першого світу. Демографія теж миттєво не зміниться. Тому вище мінімального рівня держава стрибнути не може", - каже Боярчук.

Він вважає, що єдине, що може спрацювати із солідарною пенсійною системою, то це підвищення пенсійного віку, коли обмежують кількість пенсіонерів щодо тих, хто платить внески. Але "пенсійний вік" - теж дуже болюча тема.

Що буде з пенсіями далі?

Визначальними для того, що буде далі не лише з пенсійною системою, але й з економікою України загалом, будуть три фактори: як довго триватиме війна, скільки українців повернеться з-за кордону, і як швидко вдасться відновити чи створити нові робочі місця. Так вважають в Інституті демографії.

"Що довше триватиме війна, то більшими будуть руйнування економіки та інфраструктури. А з іншого боку, тим більше адаптуються ті жінки і діти за кордоном в тих країнах, куди вони виїхали", - каже Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціології НАН України.

Голова відділу якості життя Інституту демографії Людмила Черенько, вважає, що "коли будуть звільнені наші території, підуть інвестиції в Україну, робочі місця можуть повернутися". За її словами, після закінчення війни ми дізнаємося цифри реальних втрат серед військових, смертей серед цивільних, кількість тих, хто залишиться інвалідом. Водночас бейбі-буму в повоєнній Україні не буде. Але весь попередній досвід війни підказує, що Україні вдається впоратися із викликами краще, ніж очікують та прогнозують.

Дмитро Боярчук наголошує, що як би жорстко це не лунало, але треба зрозуміти та прийняти, що за такої демографічної ситуації найкращий вихід для забезпечення себе на пенсії - лише якесь власне стабільне джерело доходів. Вже зараз треба думати про накопичення.

"Моя порада: думати про власні накопичення. І диверсифікувати їх. Тому що світ зараз такий динамічний, що навіть професійні люди, глибоко занурені в якісь процеси, не завжди можуть передбачити, що нас чекає, і куди все іде. А держава не може гарантувати нічого. Єдиний варіант для людей - зрозуміти це, прийняти і діяти", - вважає Боярчук.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.