Реформа на 2,8 мільярда: як освітня реформа перетворилася на корупційний бізнес

Цього року українська держава оголосила про масштабні вкладення в освіту — 2,8 мільярда гривень спрямовані на реформу Нової української школи (НУШ), розвиток предмету «Захист України» та створення сучасних STEM-лабораторій. На папері це виглядає як потужний крок уперед, який мав би забезпечити школярів сучасним обладнанням і новими можливостями.

Однак реальність виявилася значно менш оптимістичною. Як пише видання УНІАН та наголошує на своїй Facebook-сторінці громадський діяч Михайло Шнайдер, значна частина коштів може осідати не в освітніх закладах, а в кишенях «наближених» компаній.

Редакція Інформатора провела власне розслідування і виявила ще більше доказів. Йдеться про системну схему, яка працює вже роками: масовий імпорт китайських товарів, що «перетворюються» на українські лише в сертифікатах Торгово - промислової палати України. У наше розпорядження потрапили номери митних декларацій, які прямо підтверджують: компанії постачають в Україну обладнання китайського виробництва, але видають його за вітчизняний продукт.

Бізнес про тендери: «Чесним тут немає місця»

До редакції звернулися представники чесних компаній, які працюють на ринку освітніх технологій. Вони, як ніхто інший, знають, наскільки складно отримати чесну перемогу в тендерах, де правила гри, за їхніми словами, давно переписані на користь «своїх». «Хочеш працювати чесно? Забудь. Це все одно, що змагатися в бігу, коли твої суперники вже на фінішній прямій,і немає сенсу навіть пробувати», — розповідає один із бізнесменів, який побажав залишитися анонімним.

За його словами, замість прозорої конкуренції в країні сформувалася ціла піраміда тендерів, вершина якої, на переконання добросовісних учасників ринку, належить чиновникам. Ці люди використовують державні закупівлі як інструмент для особистого збагачення, а не як механізм для розвитку країни.

Битва за бюджет: схеми на мільярди

 Особливої уваги заслуговує ринок інтерактивних панелей та стем класів. Тут обертаються мільярди, а корупція складає сотні мільйонів гривень, умови тендерів виписані так, що лише обрані компанії мають шанс на перемогу.

B-pro: китайські панелі з українським сертифікатом

Компанія B-pro залишається одним із найбільших гравців ринку. Лише у 2025 році вона реалізувала понад 900 інтерактивних панелей та продовжує стабільно перемагати у державних закупівлях. Але митні декларації свідчать: обладнання постачається безпосередньо з Китаю.

Це стосується не лише інтерактивних панелей, а й STEM-лабораторій, які також входять у програму Ukraine Facility. А це унеможливлює отримання сертифікатів У-1 чи Т-1, які мали б підтверджувати українське виробництво.

Додаткові документи лише підкріплюють ці дані. Десятки сертифікатів, виданих у попередні роки, підтверджують китайське походження товару.

Особливо показовий приклад — сертифікат на радіомодуль, отриманий у вересні 2024 року, ще до запуску програми Ukraine Facility. Хоча він використовувався у закупівлях 2024 року, цей документ і досі залишається основою для перемог B-pro у тендерах 2025-го, фактично підтверджуючи китайське походження товару.

Громадський діяч Михайло Шнайдер у своєму розслідуванні навів п’ять прикладів таких маніпуляцій. Наша редакція виявила щонайменше десять додаткових фактів, а насправді їх — сотні. Характерна деталь: у цих договорах від різних замовників повторюється однаковий дискримінаційний пункт — пункт 2.9. Він систематично забезпечує перемогу компанії B-pro та її афілійованим ФОПам та ТОВ, які заходять майже за номінальною вартістю — і фактично грають на боці одного й того ж постачальника.

Схема має ще одну очевидну складову — ухилення від сплати податків. Використання десятків афілійованих ФОПів дозволяє дробити великі контракти, мінімізувати податкове навантаження й уникати контролю. Формально кошти розподіляються між різними суб’єктами, але фактично працює одна й та сама структура, яка отримує прибутки, не демонструючи їх у повному обсязі. Це класичний приклад подвійної вигоди: перемога в тендерах за рахунок дискримінаційних умов і водночас оптимізація податків за рахунок штучного «розпилу» контрактів.

Цікаве питання: чому замовники з різних регіонів України раптом прописують ідентичні вимоги у тендерній документації? І чому ці вимоги завжди «виводять» на одну й ту ж модель панелей B-pro? Це питання ми залишаємо відкритим — хай відповідають правоохоронці.

Ці факти прямо суперечить вимогам програми Ukraine Facility та може стати причиною не лише втрати фінансової допомоги, але й накладення штрафних санкцій за спробу ввести в оману.

Promethean: британський бренд із китайським серцем

Ще один великий гравець на ринку — Promethean World Ltd, компанія з британською реєстрацією. Однак, згідно з відкритими даними (зокрема, Wikipedia), ще у 2015 році бренд перейшов під контроль китайського гіганта NetDragon Websoft.

В Україні постачальником виступає ТОВ «БІ2БІ Солюшнз», яке голосно заявило про «великий прорив» — нібито перевезення в Україну цілого китайського заводу Shenzhen KTC Technology Group та запуск виробництва інтерактивних панелей під брендом Promethean.

На практиці все виглядає інакше. Митні декларації свідчать: панелі продовжують завозити з Китаю, а у сертифікатах вони дивом перетворюються на «вироблені в Україні».є

При цьому на офіційному сайті Promethean World немає жодної згадки про будь-яке українське виробництво. Це — класичний приклад маніпуляції із сертифікатами У-1 та Т-1, коли документи просто «підганяють» під потрібну компанію.

Схема працює так: на митниці занижується вартість панелей, а згодом у документацію додається «спеціальне програмне забезпечення», яке нібито коштує дорожче за саму панель. У підсумку імпортний товар отримує «українську прописку».

Далі — ще цікавіше. У сотнях закупівель переможцем щоразу стають інтерактивні панелі Promethean. У договорах стабільно з’являється дискримінаційна вимога — наявність сертифіката Energy Star. Цей документ потрібен лише для американського ринку і не має жодної юридичної сили в Україні. Але саме він дозволяє автоматично відхиляти конкурентів, які не можуть його надати. В результаті B2B Solutions отримує перемогу, заходячи у тендери майже «під номінал».

«Паперові» компанії: тендерні привиди

Крім відомих брендів, на ринку освіти діють і так звані «паперові» структури, які виграють тендери без реальних потужностей.

ІСН: зниклі після успіху

Компанія ІСН першою отримала сертифікат У-1, що мав підтвердити українське виробництво інтерактивних панелей. Але за пів року після цього вона не поставила жодної одиниці обладнання.

За офіційними запитами журналістів, ІСН не імпортувала жодних деталей чи компонентів для виробництва — від моменту свого заснування і до сьогодні. Це ставить під сумнів саме існування виробничої бази компанії.

У різних медіа з’являлися припущення про афілійованість ІСН з політичним проектом «Сила Нації». Партія наразі не має реальних рейтингів чи впливу, хоча декларує амбітні плани. Її локальні осередки та керівництво відомі, але, по суті, не демонструють жодної політичної ваги, більше того вони навіть не попали в жоден з політичних рейтингів. Подейкують, що Володимир Волков — лише один із кількох «гаманців» новоствореної партії. Судячи з партійних тез "Сили нації", це правда: консервативна риторика, заклики об'єднати "ображених" українською владою або просто на неї, зіграти на найуразливіших українцях – переселенцях та ветеранах.

Володимир Волков, автор програми відновлення України” Новий Український Шлях”, трансформація економіки, шляхом тотальної кооперації. Ці політичні фантазії ми залишаємо поза увагою.

Набагато важливіше інше: чи має ІСН реальні виробничі потужності та чи зможе виконати державні контракти. Сподіваємося, що "політичні амбіції" директора "ІСН" Володимира Волкова не перешкодять йому нарешті показати світу свій "амбіційний продукт".

17 вересня 2025 року редакція направила офіційний журналістський запит до компанії ІСН, наразі очікує відповіді.

I-board: фірма з капіталом у 1000 гривень

ТОВ «Житомирський обласний магазин наочних посібників та навчального обладнання», відоме під брендом I-board, виглядає радше як фірма-примара. Зі статутним капіталом у символічні тисячу гривень і нульовим штатом працівників, воно примудряється вигравати тендери на мільйони. Власного виробництва компанія не має, але сертифікат У-1 дивним чином у неї з’явився. Складається враження, що це класична «кишенькова» структура для відпрацювання бюджетних коштів. Ми зробили офіційні запити на митницю та очікуємо результати.

А що далі ?

Факти свідчать: значна частина обладнання, яке мало б бути «українським», ввозиться з Китаю, а сертифікати У-1 та Т-1 стають лише прикриттям. Чи може країна дозволити собі втрачати мільярди й довіру міжнародних партнерів через відверті маніпуляції? І ще одне запитання — чи усвідомлює Торгово-промислова палата України, що її печатка сьогодні є ключовим елементом у схемах, які гальмують розвиток освіти?

Питання: чому мовчать антикорупційні правоохоронні органи та СБУ, коли очевидні факти тендерних маніпуляцій і можливі політичні зв’язки?