Отримала фейковий дзвінок від Київстару — на жінку повісили кредит у 6 600 гривень: яким було рішення суду
Жінці на телефон було направлено чотиризначний код, який вона передала особі, що назвалася менеджером Київстар
Жінці зателефонував шахрай, який назвався менеджером Київстар. Він виманив у неї код, що дозволило оформити кредит, за яким виникла заборованість у розмірі 6 600 гривень. Про це йдеться у рішенні Арбузинського районного суду Миколаївської області, опублікованому 13 березня 2025 року.
07.03.2024 року на телефон жінки надійшов дзвінок від особи, яка назвалася менеджером мобільної компанії Київстар, та їй було запропоновано створити UA-сімку, для чого на її номер було направлено чотиризначний код, який вона передала особі, яка перебувала з нею на зв'язку. У квітні 2024 року через Дію їй стало відомо про те, що 07.03.2024 року на її ім'я було оформлено кредитні договори, зокрема, кредитний договір на інші споживчі цілі з ТОВ «Авентус Україна», сума кредиту 2 500 гривень на строк до 02.03.2025 року. Починаючи з 04.04.2024 року їй стали телефонувати з вимогами про повернення кредитів. 03.05.2024 року отримала кредитний звіт з Українського бюро кредитних історій, з якого вбачається, що нею нібито укладено кредитний договір з ТОВ «Авентус Україна», заборгованість на дату звіту становила 6 600 гривень. Таким чином, невідомі особи, заволодівши її персональними даними, пройшли процедуру реєстрації, створили облікові записи (особисті кабінети) на онлайн-сервісах кредитування та оформили договір позики, зокрема, між нею та ТОВ «Авентус Україна». 14.05.2024 року звернулася зі скаргою до Національного Банку України та отримала відповідь, що вирішення вказаних у скарзі питань належить до компетенції Національної поліції України, а також роз'яснення право оскаржити кредитну заборгованість у судовому порядку. Оскільки її волі на укладення спірного договору не було, договір з відповідачем укладено невідомою особою, з використанням її персональних даних, кошти не отримувала, просила визнати кредитний договір на інші споживчі цілі від її імені з ТОВ «Авентус Україна» недійсним.
15.07.2024 року від ТОВ «Авентус Україна» надійшов відклик на позов, у якому вказується, що жінка особисто, з власної ініціативи передала дані (комбінацію чисел, що приходили до неї на телефон) невідомим особам, та таким чином надала доступ/можливість укласти кредитний договір. Товариством було належним чином перевірено шляхом верифікації та ідентифікації за допомогою системи BankID НБ. Переказ кредитних коштів здійснено на банківську картку, відкриту в АТ «Райффайзен Банк», яка була вказана в заявці при оформленні кредиту, що підтверджується довідкою від платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Витяг з ЄРДР не є неспростовним доказом вчинення шахрайських дій. В Україні застосовується презумпція відповідальності володільця персональних даних за забезпечення безпечного поширення своїх персональних даних (ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про захист персональних даних», тож обов'язок доказування позовних вимог і обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог покладається на неї. Кредитний договір було підписано нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором про що зазначено у відповідному розділі договору, що відповідає вимогам чинному законодавству. Громадянкою на сайті товариства було заповнено відповідну реєстраційну форму, та 07.03.2024 року при укладенні кредитного договору було свідомо вчинено сукупність дій, що відповідало її внутрішній волі, спрямованих на укладення кредитного договору. Сторонами було узгоджено всі істотні умови кредитного договору відповідно до правил надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які перебувають у загальному доступі на сайті товариства. Кредитний договір не був би укладений без її реєстрації на сайті товариства, створення особистого кабінету, здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля, без подання заявки на отримання кредитних коштів. Отже, твердження громадянки є безпідставними, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору й укладення договору повністю відповідає її внутрішній волі. На цій підставі просило відмовити у задоволенні позовних вимог.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Її волевиявлення на укладення спірного кредитного договору не було та цей договір укладено від її імені іншою особою.
"Особу було верифіковано в інформаційно-комунікаційній системі відповідача за допомогою системи BankID НБУ через АТ «Універсал Банк» в той час коли вона не мала доступу до мобільного застосунку «Монобанк» і після того, як вона повідомила банк про вчинення щодо неї неправомірних дій сторонніх осіб, кошти за договором були перераховані на рахунок, який не належить позивачці, одноразового ідентифікатора для укладення кредитного договору вона не отримувала та стороннім особам не передавала, при цьому всі дії позивачки свідчать про її добросовісність (звернення до банків, клієнтом яких вона є, до правоохоронних органів), суд дійшов висновку, що волевиявлення позивачки на укладення спірного кредитного договору не було та цей договір укладено від її імені іншою особою. Суд вважає встановленим, що договір від 07.03.2024 року позивачкою не підписувався та не укладався. Отже, спірний договір слід вважати неукладеним. За таких обставин, спосіб захисту порушеного права обраний позивачкою (визнання правочину недійсним) не може бути застосовано до правочину, який фактично не відбувся", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
