Ощадбанк віддав шахраям 28 500 гривень через фейковий чат-бот — клієнт вимагає 544 203 гривень: що вирішив суд
Громадянин подав до поліції заяву, як потерпілий, про скоєний злочин
Чоловік вирішив створити електронний цифровий підпис, але натрапив на шахрайський чат-бот в Telegram під ім'ям «Ощадбанк». Це призвело до втрати з рахунку 28 500 гривень, тому він вимагає стягнути з фінустанови 544 203 гривень. Про це йдеться у рішенні Центрального районного суду Дніпра, опублікованому 27 листопада 2025 року.
Чоловік, як робітник органу місцевого самоврядування повинен був скласти декларацію про доходи до НАЗК і для цього потрібно було зробити електронний цифровий підпис (ключ ЕЦП). Зробити це безпосередньо у відділенні «Ощадбанку» не міг, у зв'язку з великим навантаженням на роботі, тому вирішив це зробити дистанційно у мобільному додатку «Ощад 24/7». Так 19.12.2023 року зайшов на своєму телефоні в мобільний додаток «Ощад 24/7» і спробував згенерувати ключ ЕЦП у своєму особистому кабінеті, але такої функції у «Ощадбанку» в особистому кабінеті, на відміну від інших банків, не виявилося. А дистанційно (за межами відділення банку) можливо це зробити тільки на чат-боті - Telegram, Viber та інші. Так, після кілька спроб перейти на чат-бот Telegram «Ощадбанк», випадково потрапив на сторінку шахрайського чат-бота Telegram під ім'ям «Ощадбанк», який працює і ошукує клієнтів «Ощадбанку» вже багато років, та має логотип сторінки ідентичний справжньому логотипу «Ощадбанку». Він виконав для реєстрації ключа ЕЦП вказівки чат-бота. Надалі чат-бот запитує ПІН-код і той ввів його для реєстрації ключа ЕЦП. 26.12.2023 року у нього, який перебував у приміщенні Нової пошти відділення №1 за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 43, з карткового рахунку, двома транзакціями були викрадені, шахрайськими діями, невідомими особами, гроші у розмірі 28 500 гривень. Дані фінансові операції (послуги) були проведені банком без його згоди, фізичної участі, електронної ідентифікації та автентифікації, смс-повідомлення - паролі ОТР, дзвінки від банку, для отримання згоди, по даних фінансових операціях (послугах), на номер телефону (який є фінансовим номером) не надходили. Громадянин подав до поліції заяву, як потерпілий, про скоєний злочин. 27.12.2023 року слідчим матеріали досудового розслідування за даним фактом були внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка). Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з банку кошти в розмірі 544 203 гривень, які складаються з: суми коштів, списаних банком - 28 795 гривень, пені 3% - 365 408 гривень, моральної шкоди - 150 тисяч гривень.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не забезпечив належного зберігання особистих даних, розголосив реквізити картки третім особам, чим безпосередньо надав доступ до свого облікового запису в системі "Ощад 24/7" та до коштів, що обліковувались на картковому рахунку, що призвело до списання коштів із його рахунку третіми особами.
"Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, своєю чергою, не забезпечив належного зберігання особистих даних, розголосив реквізити картки третім особам, чим безпосередньо надав доступ до свого облікового запису в системі "Ощад 24/7" та до коштів, що обліковувались на картковому рахунку, що призвело до списання коштів із його рахунку третіми особами. Оскільки операція з переказу спірних коштів була здійснена у мережі Інтернет з підтвердженням платежу З-D Secure, списання коштів з карткового рахунку фізичної особи відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача. З урахуванням обставин справи, відповідно до яких позивач самостійно повідомив стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, наслідком чого стало переведення коштів з карткового рахунку, а також відсутності доказів вини банку, АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, оскільки списання коштів з його карткового рахунку було підтверджено введенням паролів, відомих лише йому. Беручи до уваги те, що предметом розгляду даної справи є повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів, а своєю чергою пеня 3% відсотки та стягнення моральної шкоди є похідними позовними вимогами, однак позивачем не доведено безпідставності списання коштів відповідачем, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
