ТОПТЕМИ:

10:03

Обмеження щодо карткових переказів фізосіб запрацювали, але на цьому справа не закінчиться - НБУ хоче створити великий реєстр

IBAN може стати альтернативою p2p-переказам

1 жовтня, в Україні запрацювало обмеження щодо p2p-переказів між рахунками фізосіб. Таким чином НБУ хоче зупинити практику приховування фіктивних платежів. Тепер фізособа може перевести з картки на картку не більше ніж 150 тис. грн на місяць в одному банку. Кожен банк в Україні підсумовує для кожної фізособи всі її перекази приватним особам за всіма її рахунками — гривня/інвалюта, немає значення. Щойно операції вийдуть на цей рівень, наступні проводки в рамках p2p-переказів (за номером картки платіжної системи, що вибитий на пластиці) будуть автоматично заблоковані. Наразі обходити це обмеження теоретично можна, відкривши рахунки в різних банках. Наразі НБУ планує заходи, щоб заткнути ці шпарини.

Наразі такий ліміт не застосовуватиметься для людей, чий щомісячний офіційний дохід перевищує встановлене обмеження. Також під обмеження не підпадають волонтери, які відповідають певним критеріям:

фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер;
проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в надавачі платіжних послуг;
фізична особа подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів;
операції за реквізитами IBAN.

Топменеджери НБУ пояснюють обмеження боротьбою із «дропами». Це схема, в якій шахраї використовують велику кількість банківських карток, щоб приховувати фіктивні платежі, які використовуються у сірому чи чорному бізнесі. Їхній обсяг Нацбанк оцінює у 200 млрд грн на рік, а середню суму подібних операцій через одну картку-«дропа» — у 2−2,5 млн грн.

Плани НБУ щодо нових обмежень

Одним обмеженням у 150 тис. грн Національний банк не обмежиться, оскільки люди легко можуть обходити його новий ліміт, десятками відкриваючи картки у різних банках, яких в Україні 62. Регулятор уже публічно анонсував створення карткового реєстру. З відповідей Нацбанку для «Мінфіну» стало зрозуміло, що до реєстру планується внести всіх власників карткових рахунків, які можуть бути ідентифіковані за податковим кодом (ІПН). Щодо кожної фізособи — вказуватимуться всі її банківські рахунки, але без зазначення сум розміщених на них коштів.

«Реєстр включатиме комбінацію даних про особу клієнта та електронний платіжний засіб (картку), і який банк додав цю інформацію до реєстру. Не передбачається, що до реєстру буде включено інформацію про інших клієнтів або залишки коштів на рахунках», — йдеться в ексклюзивних відповідях Національного банку «Мінфіну».

Якщо людина вже відкрила 10 рахунків у 10 різних банках і прийшла до 11-го, то цей банк № 11 вже це знатиме. І на місці вирішуватиме, чи вважати нового потенційного клієнта ризиковим і чи відкривати йому рахунок. Наразі фінансисти не дають точної відповіді з цього приводу, посилаючись на персональну оцінку в кожному окремому випадку, але неофіційно багато хто визнає, що навряд чи захочуть отримати нового клієнта з таким багажем навіть після надання необхідного пакета документів і підтвердження офіційних доходів. Поки що реєстр ще не створено, але в Нацбанку вже розпочали роботу над відповідним законопроєктом для нього та уточнили, що планують її завершити до кінця 2024 року.

У Національному банку формується робоча група з представників ключових департаментів. Її завдання — напрацювати пропозиції щодо законопроєкту, які будуть розглянуті далі правлінням. Ці пропозиції міститимуть і перелік інформації, який передаватиметься до відповідних систем, де вестиметься перелік таких клієнтів. Вони будуть напрацьовані до кінця 2024 року», — повідомили «Мінфіну» в НБУ.

Правознавці вже заговорили про ризики порушення банківської таємниці, оскільки НБУ пропонує збирати єдину базу даних за рахунками населення без отримання відповідного дозволу від людей. Не виключається й інший варіант: банки зроблять такий дозвіл на розголошення фінансової інформації обов'язковою умовою відкриття нових рахунків або обслуговування старих.

«Справді, ми спостерігаємо перегини з боку банків щодо цієї частини, яким дивуються не лише українці, а й бізнесмени зі США, де давно працюють жорсткі правила щодо сплати податків та фінансового моніторингу. У нас на практиці були випадки, коли американські бізнесмени хотіли відкрити рахунок у великому українському держбанку і надали всі документи, відповідно до українського законодавства. Однак від них почали вимагати набагато більше даних та паперів, що не зрозуміли навіть відкриті/прозорі підприємці зі Штатів. Вони не розуміли, чому вимоги українських банків є жорсткішими, ніж у західних, і чому вони зобов'язані виконувати вимоги, які чітко не виписані в українських законах лише тому, що банк так захотів. Це нечувано, за західними мірками. Там дотримуються чітких законодавчих норм. Все, що прописано, виконується, що не прописано — ніхто не зобов'язаний робити", — зазначив у розмові з «Мінфіном» адвокат Mozhaiev&Partners LLC Михайло Можаєв.

IBAN, як альтернатива p2p-переказам

Поки що ж у банках продовжують пояснювати людям користування IBAN-платежами, які не входять до ліміту 150 тис. грн. Проводки за IBAN проходять через СЕП Нацбанку (його Систему електронних платежів), контролюються регулятором і тому, мабуть, вважаються неризиковими.
IBAN — міжнародний номер банківського рахунку — має кожна картка. Щоб переказати людині гроші саме за IBAN, потрібно зайти в цей сервіс у себе в банківському мобільному додатку (системі інтернет-банкінгу в ноутбуці/планшеті) і здійснити платіж із нього — зі свого IBAN на IBAN одержувача. Тобто потрібно знати податковий код (ІПН) контрагента та номер його рахунку. Це 29 символів, які краще копіювати, ніж вводити власноруч. Тоді не помилитеся, з чим на практиці стикаються люди та банки.

«Типова помилка при такому вигляді транзакцій — це некоректно введений номер рахунку або код отримувача (ЄДРПОУ для юридичних осіб та реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб). Не можу назвати такі випадки рідкісними, що зрозуміло, з огляду на більшу кількість символів у рахунку IBAN, на відміну від номера картки. Але такі помилки не є невідворотними. Та й ймовірність надіслати кошти помилково за номером картки є набагато більшою. Адже якщо картка з помилковим номером існує, що дуже ймовірно, особливо коли відправник припускається помилки в останніх цифрах, гроші будуть надіслані на вказану картку. А при помилці у платежі за реквізитами, його буде повернено відправнику", — пояснила «Мінфіну» операційна директорка Unex Bank Вікторія Махноносова.

Вона уточнила, що повернення коштів на рахунок відправника відбудеться за будь-якої помилки — у рахунку банківського номера або у податковому коді одержувача.

«Гроші буде повернуто відправникові максимум на 5-й день. Відправник матиме можливість уточнити реквізити, після цього кошти буде зараховано належному одержувачу», — уточнила Махноносова.

У зв'язку з цим, а ще, можливо, і з тим, що IBAN-перекази проходять через нацбанківський СЕП, фінансисти називають їх найнадійнішими та найбезпечнішими.

«Перекази за IBAN є прозорішими та надійнішими. Їх краще використовувати для великих сум, коли потрібна повна прозорість угод. Крім того, зменшуються шанси бути ошуканими шахраями. Також менше обмежень за сумою, порівнюючи з p2p-переказами», — наголосила «Мінфіну» провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку Марина Павленко.

Друга перевага IBAN-переказу перед p2p — його ціна. Найчастіше банки беруть за p2p-переказ 1% суми, винятки зазвичай роблять для власників елітних карток, на кшталт Platinum, Infinite, World Elite, із великою абонплатою. А комісії за IBAN найчастіше становлять 0,5% від суми, а іноді можуть бути і нульовими.

IBAN доведеться чекати 11 годин або всі вихідні

Ключовий недолік переказів за IBAN — це термін зарахування коштів одержувачу. Вони поступаються картковим p2p-переказам, де кошти надходять на рахунок за лічені секунди, і людина на касі магазину може швидко опинитися з грошима. Завдяки налагодженій системі обміну повідомленнями між банками та відкритим лімітам вони так працюють і вдень, і вночі, перебої — велика рідкість.

З IBAN все складніше. Як показали перевірки у різних банках, вдень такий переказ зазвичай відбувається за 3−8 хвилин. Варто вийти з черги на касі і трохи почекати, щоб не потрапити в халепу на оплаті. Увечері та вночі все складніше. Гроші можуть не прийти того ж дня, а платіж затягнеться до наступної доби.

«У робочий час IBAN-перекази за системою СЕП Нацбанку відбуваються майже миттєво. Проте варто зауважити, що хоча сама СЕП НБУ працює цілодобово і без вихідних, кожна фінустанова самостійно вирішує, в якому режимі проводити такі операції, закріплюючи відповідне рішення у внутрішніх документах», — підтвердила Вікторія Махноносова.

«З 1 січня 2025 року набуде чинності норма пункту 58 розділу IV Інструкції щодо виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 03.03.2023 № 16 (зі змінами). Згідно з нею, всі банки-учасники СЕП повинні будуть забезпечити зарахування коштів за платіжною операцією на рахунок одержувача протягом години з моменту зарахування цих коштів на технічний рахунок цього банку-учасника СЕП у Центрі обробки СЕП», — йдеться у відповіді Національного банку.
Поки що ж людям пропонують брати до уваги, що платежі за IBAN можуть займати більше часу, ніж очікувалося. Особливо про це варто думати, коли гроші надсилаються у п'ятницю, адже вони можуть надійти лише у понеділок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

12:20

Київстар з 1 жовтня приготував низку змін - що варто знати абонентам