Емірати таємно завдали ударів по НПЗ на острові Лаван. Тегеран відповів понад 2800 ракетами та дронами по країнах Перської затоки
Об'єднані Арабські Емірати таємно завдали авіаударів по іранській нафтопереробній інфраструктурі. Удари по нафтових об'єктах Ірану спровокували нову хвилю ракетних атак Тегерана по країнах Перської затоки. За час конфлікту Іран випустив по ОАЕ понад 2800 ракет і безпілотників – більше, ніж по будь-якій іншій країні регіону. Через атаки постраждало авіасполучення, туризм та ринок нерухомості Еміратів.
Серед операцій ОАЕ – удар по нафтопереробному заводу на іранському острові Лаван у Перській затоці, про що пише The Wall Street Journal з посиланням на джерела, знайомі із ситуацією. Атака сталася на початку квітня – приблизно під час оголошення про можливе припинення вогню.
Унаслідок удару виникла масштабна пожежа, яка надовго вивела з ладу значну частину виробничих потужностей заводу. Іран офіційно підтвердив атаку, заявивши, що "нафтопереробний завод був уражений у результаті ворожої атаки", проте не назвав виконавця.
У відповідь Тегеран здійснив ракетні та безпілотні удари по ОАЕ та Кувейту. Як сказала аналітикиня Діна Есфандіарі, стратегічне значення цього кроку важко переоцінити:
"Важливо мати арабську країну Перської затоки як воюючу сторону, яка безпосередньо вдарила по Ірану".
Попри значно менший розмір армії порівняно зі США, ОАЕ мають сучасні ВПС – винищувачі F-16 та "Міражі", а також розвинуту систему розвідки та дозаправки в повітрі.
"Вони дуже сильні з точки зору високоточних ударів, повітряного спостереження та логістики", – охарактеризував потенціал Еміратів Генерал-лейтенант у відставці, колишній офіцер ВПС США Дейв Дептула.

Режим припинення вогню на той момент ще не був формально узгоджений, тому США не перешкоджали ударам окремих країн Перської затоки. Одне з джерел, як додає видання, сказало, що Вашингтон тихо вітав участь ОАЕ та інших регіональних країн, які хотіли долучитися до боротьби. Пентагон відмовився коментувати ці відомості, а Білий дім не підтвердив і не спростував інформацію про роль Еміратів.
Експерт Х. А. Гелльєр, коментуючи зміну позиції Абу-Дабі, заявив, що з перших днів конфлікту залишалося лише питанням часу, "коли ми побачимо посилення кінетичного залучення" ОАЕ. Міністерство закордонних справ Еміратів відмовилося від прямого коментаря, пославшись на попередні заяви про право країни відповідати на ворожі дії.
Паралельно зі збройними діями ОАЕ продовжували таємно вивозити нафту через Ормузьку протоку. Принаймні чотири танкери з вимкненими навігаційними транспондерами пройшли протокою на схід, щоб уникнути іранських атак.
За даними аналітиків Kpler, 7 квітня супертанкер Hafeet завантажив у Перській затоці 2 мільйони барелів нафти сорту Upper Zakum. 17-18 квітня вантаж перевантажили на танкер Olympic Luck під грецьким прапором і відправили до НПЗ у Пенгерангу в Малайзії.
Удари по нафтовій галузі Близького Сходу почастішали після того, як 28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну операцію проти Тегерана. Закриття Ормузької протоки, через яку раніше проходило до 20% світових поставок нафти, спровокувало різке зростання цін на енергоносії. Іран у відповідь завдав ударів по нафтопромисловим об'єктах у кількох країнах регіону.
Протистояння США і Китаю навколо Ірану теж посилилося. Пекін, який надавав Тегерану підтримку, сам опинився серед найбільш вразливих через блокаду протоки – адже Китай є одним із головних споживачів близькосхідної нафти. США та Ізраїль досі не відновили вільний прохід через протоку.
Як писав Інформатор, Іран знову погрожує атаками США. Тим часом країни хочуть відновити перемовини.