Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Як би я хотів” — це була та пісня, яка народилася одразу під час нашої першої зустрічі з Артемом. Це вийшло дуже легко, вже в перший день. Так би мовити, терапевтичним способом — ми одразу сублімували успіхи, бо це був якийсь такий стан, коли ця пісня стала зізнанням. Коли ти говориш людині: “Я дійсно бажаю тобі щастя будь-якою ціною, байдуже, чи буду я з тобою. Я хочу, щоб ти була щаслива. Якщо я не та людина, яка зробить тебе щасливою, то я хочу, щоб точно була людина, яка тебе зробить щасливою”.
The New York Times опублікував статтю про погіршення свободи слова в Україні, посилаючись на українських журналістів
Американська газета The New York Times, спираючись на думки українських журналістів, висловила стурбованість погіршенням ситуації зі свободою слова в Україні. У статті йдеться про зростаючий тиск на ЗМІ та втручання політики в їхню роботу. Автори наголошують на низці нещодавніх інцидентів, які свідчать про дедалі більш обмежені можливості для журналістської діяльності.
У статті під назвою "Великий крок назад": В Україні зростає занепокоєння щодо звуження свободи преси" йдеться про те, що журналісти та групи, які займаються моніторингом свободи преси, б'ють на сполох через те, що за часів правління президента Володимира Зеленського в Україні посилюються обмеження та тиск на ЗМІ, які виходять далеко за межі потреб країни у воєнний час.
Зазначається, що з моменту здобуття незалежності 1991 року і до російського вторгнення 2022 року Україна славилася своїм плюралістичним медіа-середовищем. Численні телеканали, пов'язані як з опозиційними, так і з провладними партіями, а також незалежні новини, створювали атмосферу толерантності до різних думок. Збереження цієї культури плюралізму стало одним із найважливіших викликів, з якими зіткнулася країна в умовах війни.
"Українські журналісти здебільшого прийняли правила воєнного часу, що забороняють публікувати інформацію про пересування або позиції військ, місця ударів російських ракет і дані про військові втрати, вважаючи це необхідними заходами для забезпечення національної безпеки... Однак низка нещодавніх випадків вказує на дедалі більш обмежене середовище для репортерської діяльності", - пише The New York Times.
В матеріалі йдеться, що українська влада також має іноді напружені стосунки із західними новинними організаціями, зокрема з The Times. Після критичних репортажів і на тлі суперечок щодо правил висвітлення військових операцій вона відкликала військові перепустки для журналістів кількох видань, хоча пізніше їх було відновлено.
Також зазначається, що після початку російського вторгнення в Україні зникла розмаїття телевізійних новинних каналів, замість них з'явився один, підконтрольний державі, Телемарафон. Уряд виправдовував це об'єднання необхідністю об'єктивно висвітлювати події війни. Проте, виключивши опозиційні канали та транслюючи надмірно оптимістичні сюжети, Телемарафон втратив довіру більшості українців.
"Незважаючи на тиск, українським журналістам вдається публікувати резонансні статті, висвітлюючи гострі проблеми, такі як корупція. Ці публікації призвели до відставок та арештів, підтверджуючи важливу роль журналістики у розслідуванні та викритті злочинів", - вказується у матеріалі.
За словами головної редакторки "Української правди" Севгіль Мусаєвої, зусилля, яких докладає уряд для придушення критичних репортажів, є одним з показників впливу та життєздатності українських ЗМІ під час війни.
"Єдиний спосіб, у який люди можуть змінити ситуацію на краще, - це журналістика. Ось чому деякі люди в уряді намагаються з усіх сил контролювати її", - зазначила вона.
Результати опитування в грудні 2023 року дозволяють казати, що люди втомлені від телемарафону. Тоді, в грудні, частка аудиторії “Єдиних новин” склала лише 10%. Це за умов того, що доступ до марафону мають 100% українців. Минуло пів року, проте ситуація може лише погіршилася.
У суспільства за майже два з половиною роки великої війни змінилися запити. Українцям набридло слухати нескінченні “позитивні новини” про війну, наближення “перемоги” та беззмістовні заяви офіційних осіб – здебільшого про те, що “все добре, але як саме, незрозуміло”.
Проте прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що найближчим часом у роботі телемарафону "Єдині новини" жодних змін не передбачено. Тим паче його ніхто не збирається скасовувати. Адже на марафон покладена важлива місія – боротьба з російським ІПСО.
Відомо, що телемарафон має рівень довіри менш як 30%. І цей відсоток постійно знижується. Він навіть не потрапив до ТОП-3 надійних джерел інформації про війну. Тож сенс витрачати такі кошти на його утримання втрачається. Варто також зазначити, що працівники телемарафону забронювали від мобілізації. Зокрема йдеться про журналістів і співробітників таких телеканалів: Ми-Україна, 1+1, ICTV, Інтер, Рада, Суспільне.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут