Три МіГ-31 зайшли в небо Естонії на 12 хвилин із вимкненими транспондерами; F-35 НАТО піднялися на перехоплення
Масована повітряна провокація сталася близько 22:00 19 вересня. Три російські винищувачі порушили естонський кордон і просунулися вглиб країни, їхній маршрут пройшов у бік столиці Таллінна. Естонія не відкривала вогонь, оскільки не має власних засобів винищувальної ППО на чергуванні; країна покладається на чергові сили Альянсу. Раніше, коли дрони атакували Польщу, Інформатор попереджав про нові інциденти вже всередині кордонів ЄС.
Міноборони Естонії оприлюднило схему польоту: порушення сталося в районі острова Вайндло. Літаки перебували над територією країни близько 12 хвилин, летіли без радіозв’язку та з вимкненими транспондерами. Це вже четверте порушення естонського неба росіянами у 2025 році. Естонський посол в Україні пояснив, що країна не може повторити «турецький сценарій-2015», бо не має власних чергових винищувачів; повітряне чергування здійснюють союзники.
На перехоплення злетіли F-35 НАТО з італійського контингенту — 19 вересня саме Італія несла чергування на Балтії. Рішення щодо застосування зброї ухвалюється на рівні Альянсу.
«Російські літаки порушили повітряний простір Естонії. НАТО негайно відреагувало та перехопило російський літак. Це ще один приклад безрозсудної поведінки Росії та здатності НАТО реагувати», — заявили у НАТО.
Показово, що реакція Дональда Трампа була стриманою. За даними співрозмовників Reuters, наприкінці серпня Пентагон інформував європейських партнерів про намір зменшити військову присутність на східному фланзі, зокрема у державах, що межують із РФ, таких як Естонія.
«Європа має навчитися захищати себе самостійно», — передавали позицію американського військового відомства.
Цей інцидент стався лише через 10 днів після атаки 19 російських безпілотників на територію Польщі. Частину цілей збили, але уламки та окремі апарати долітали вглиб країни, що створило ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів. Варшава кваліфікувала інцидент як акт агресії та посилила чергування ППО й перевірки укриттів. Деталі інциденту 10 вересня.
Наступного дня уряд і союзники координували реакцію через механізми НАТО, а польські силові структури повідомляли про масові перевірки бомбосховищ і підготовку до нових сценаріїв. Інцидент став поворотним моментом у дискусії про правила застосування сили проти повітряних загроз із боку РФ. Хронологія наслідків.
Інформатор застерігав, що польським інцидентом порушення кордонів ЄС не обмежиться. Ми припускали, що наступна провокація станеться в одній із країн Балтії — зокрема розглядали Литву. У підсумку перший гучний епізод відбувся в Естонії, що підтверджує логіку «ударів нижче порогу» та тестування реакції НАТО.
Після польського інциденту Дональд Трамп дав суперечливу оцінку події, що викликало критику в Європі. Така позиція підсилює відчуття невизначеності щодо готовності Вашингтона жорстко реагувати на подальші порушення повітряного простору союзників.
Водночас у Польщі стартували масові перевірки бомбосховищ та систем сповіщення. Перевірки показали, що не всі захисні споруди придатні до використання, уряд анонсував дофінансування критичної інфраструктури безпеки.
На тлі нових ризиків поляки масово шукають житло за кордоном як «страхувальну» опцію на випадок ескалації. Ріелтори в сусідніх країнах фіксують зростання запитів, а міграційні консультанти говорять про підвищений інтерес до релокації родин.