Світ переходить до багатополярної моделі, американська валюта втрачає винятковість
Долар очікує на різке падіння, якщо домовленості Трампа з Китаєм виявляться такими ж формальними, як його зустріч із Путіним на Алясці. Про це попереджають відомі економісти у світі. Зокрема такої думки дотримується український економіст Олексій Кущ. На його думку, модель, за якої весь світ зберігає накопичення в облігаціях Казначейства США («трежеріс»), руйнується через намір Китаю зробити світ багатополярним.
«Схема, за якої світ зберігає свої резерви в “американських боргах”, — це, з одного боку, елемент фінансового неоколоніалізму у вигляді системи нееквівалентного глобального обміну ключової фіатної (незабезпеченої) валюти світу на реальні матеріальні активи та товари. А з іншого — це елемент економічного розвитку для багатьох країн через доступ до американського преміального ринку збуту. Точніше, так було донедавна — в епоху монополярного світу. Але чи збережеться зазначена система взаємозв’язків у світі неполярному?» — написав економіст у «Зеркалі тижня».
На думку економістів, не лише Куща, світовим ринкам вже відома ця перспектива. Намір великих гравців знизити для себе ризики, які можливі у наслідок майбутнього падіння доллару викликали ланцюгову реакцію. Тобто процес, який може призвести до падіння доллару, вже запущений. Можна виділити три ознаки, що вказують на кризу американської валюти у найближчій перспективі:
Здорожчання золота викликає ланцюгову реакцію: інвестори у всьому світі зараз бачать у ньому більш надійний актив, ніж американський долар через те, що Америка втрачає свій світовий вплив. Тож вони конвертують свої накопичення саме у золото, яке зростає. Це додатковий удар по долару.
Якщо б Трампу вдалося посилити вплив у світі, цей процес можна було б стримувати. Проте зараз США програють на зовнішньополітичній арені, особливо у протистоянні з Китаєм.
Нещодавня розмова Трампа з Сі Цзіньпіном торкнулася стратегічної торгівлі, ринкової стабільності та правил конкуренції. Сторони акцентували на уникненні ескалації торговельних конфліктів, розвитку двосторонніх інвестицій і створенні прогнозованого середовища для бізнесу.
Окремо обговорювали технологічні обмеження та можливі рамки для співпраці у високотехнологічних галузях. Головний сигнал — прагматична економіка, а не конфронтація. Проте конкретні домовленості так і не були оголошені.
Дональд Трамп заявив, що говорив із лідером КНР про російсько-українську війну та вважає, що Китай може посприяти врегулюванню. Але і тут є сумніви щодо реального порозуміння.
«Подивимося, що станеться. Я сподіваюся, що нам вдасться зробити це. Ми з президентом Сі це обговорювали, і я гадаю, що він теж насправді хотів би побачити врегулювання, і думаю, що він працюватиме з нами, аби допомогти», — сказав Трамп.
Відомий публіцист Віталій Портніков вже зазначив, що Трамп не зможе домовитися з Сі Цзіньпіном щодо війни в Україні. Для таких домовленностей зараз немає жодних підстав.
«До жодних реальних домовленостей, які б свідчили про можливість випрацювання спільної позиції Сполучених Штатів і Китайської Народної Республіки щодо цієї війни, не йшлося», — зазначив публіцист Віталій Портніков.
Аналітики прогнозують, що курс долара до кінця року в Україні буде відносно стабільним завдяки політиці НБУ та достатнім резервам, попри глобальну турбулентність.
Уряд у проєкті бюджету заклав курс 45,6 грн за долар у 2026 році, що відображає очікування помірної девальвації гривні та консервативний підхід до макроприпущень.
Раніше ми розбирали, як глобальні чинники можуть вплинути на прогноз курсу долара у 2025–2026 роках і чому місцеві ризики накладаються на світові цикли доларової ліквідності.