Напевно Трамп виграє вибори у США: Україна опинилася між обережною байдужістю Заходу та корупцією, що розквітли на тлі війни та мобілізації: ми входимо у період важких випробувань - підсумки п’ятниці
Зеленський запросив декількох обраних журналістів на бесіду та розповів про переговори із партнерами на Заході, як його схиляють до миру, як трактувати розмову із Трампом про вибір між НАТО та ядерною зброєю. Виглядав Зеленський бадьорим та впевненим, проте нам відомо, що сказав він набагато менше, ніж міг. Інформатор підбиває підсумки п’ятниці, 18 жовтня. Все виглядає так, як би Україна входила в найнебезпечніший період війни.
Байден відвідав Німеччину - країну, якої американські президенти традиційно уникають. Останній візит був у 1985 році, за часів Рональда Рейгана. Тобто ще за часів двох Німеччин, що не контактували одна з одною.
Кажуть, це був прощальний візит: вже за три тижні США оберуть нового президента. У Німеччині, окрім канцлера Шольца, Байден зустрівся із прем’єром Британії Кіром Стармером та президентом Франції Емануелем Макроном.
Зрозумілі головні теми обговорення: це Близький Схід та Україна. Що саме обговорювали про Україну - невідомо. Найімовірніше, Байден пояснював європейським партнерам, чому політика щодо війни з Росією була обрана саме така:
Напевно європейські лідери дотримуються більш-менш схожих поглядів. Принаймні відомо, що канцлер Німеччини Олаф Шольц не сприймає ідею розглядати вступ України до НАТО. Він також відмовив Києву у постачанні далекобійних ракет Taurus.
Це майже те саме, що робить Байден. Він є противником прискореного вступу та не дає дозвіл на удари вглиб території Росії.
Підсумком зустрічі стали слова Байдена про те, що Україну очікує важка зима. Якщо точніше, Байден вказав - нас очікує важка зима та ми не можемо бути осторонь.
Треба визнати, що лідери європейських країн та Байден, який з ними зустрівся, не були надто відверті перед пресою. Можливо вони обговорювали інші деталі, зокрема - план перемоги Зеленського. Але що вирішили - відхилити чи може навіть частково підтримати - не повідомляється.
На Заході вже понад тиждень аналізують план перемоги України, представлений президентом Володимиром Зеленським. Він вже став причиною численних дискусій серед західних політиків та експертів. Основні положення стратегії, зокрема запрошення України до НАТО, викликають різні реакції й у Європі, й у США, особливо через страх можливої ескалації війни.
Проте відомий настрій європейських політиків відомий. Хоча всі кажуть, шанси у Гарріс та Трампа рівні, мабуть, в політичних кругах все ж віддають перевагу Трампу. Та очікують на зміну засад зовнішньої політики із його появою в Білому домі.
Саме тому США не прийматимуть ніяких рішень щодо плану перемоги чи будь-яких інших українських ініціатив до виборів. Так саме завмерла в очікуванні і Європа.
Складається враження, що саме на дату приїзду Байдена до Німеччини президент України й запланував свою пресконференцію, щоб відтягнути увагу на себе від європейських подій. Він у деталях розповідав журналістам про переговори у США, зустріч із Трампом, дискусії з прихильниками мирних переговорів в Європі. Тримався впевнено. Але на думку Інформатора, найважливіше не розповів, лише ледь торкнувся цієї теми.
Так, Зеленський відзначив, що Україна має план Б - на випадок перемоги Трампа. Але яким він буде, не розповів, пославшись на непередбачуваність ймовірного президента США від Республіканської партії.
«Як воно буде після – ніхто не знає. Бо сьогодні вони борються не за Україну, а борються на своїх виборах, що справедливо для їхньої держави. Для нас – не дуже. Ми вважаємо, що ми повинні залишатися у фокусі, бо ми – у війні», – повідомив Зеленський.
Зеленський не розповів ще багато чого важливого. Наприклад, чи справді великою є загроза для України через фактичний вступ у війну Північної Кореї. До речі, ситуація тут суперечлива. НАТО, наприклад, взагалі схильне не помічати намірів КНДР. Тим часом 18 жовтня Буданов, а слідом розвідка Південної Кореї підтвердили: КНДР не лише має якісь абстрактні наміри. Війська КНДР вже в Росії, проводять тренування, готуються до боїв на фронті та після 1 листопада з’являться на Курщині.
Росія навіть не дочекавшись корейців, продовжує тиснути на Донбасі. Суттєво загострилася ситуація навколо Часового Яру. Загроза падіння міста зростає.
Часів Яр - один з двох стратегічних центрів для ЗСУ, втрата яких загрожує Донбасу цілком. Інший такий центр - Покровськ.
Проте вже видно, що росіяни не обмежаться Донбасом. Все гарячіше стає на Запоріжжі. Сценарій, в якому обласний центр опиниться в російській облозі, вже не виглядає нереальним.
Це проблеми з одного боку. Є ще другий бік - наша внутрішня кухня. Тут ми бачимо не найвдалішу мобілізаційну кампанію та надвелику хвилю корупції, що виникла через небажання мобілізовуватися серед широкого прошарку українського суспільства.
Корупційні схеми працюють у бронюванні, щодо виїзду за кордон та оформлення інвалідності. Останні були добре помітні у жовтні через рейди правоохоронців. Арешт голови МСЕК Хмельницької області, на прізвище Крупа став мемом. Вдома вона ховала майже 7 млн долларів. Світлина, зроблена правоохоронцями, із чоловіком Крупи, який лежить на кроваті у купі грошей, увійде в історію. Проте адвокатка пані Крупи 18 жовтня зробила припущення, що незабаром конфісковані гроші суд поверне її підзахисній.
Що не стане якимось дивом, якщо пригадати: уся прокуратура Хмельниччини була в Крупи у кишені, бо п’ятидесяти прокурорам вона оформила інвалідність 2 групи. Після надважкої боротьби з корупцією, в тому числі за участі та через особисту позицію президента Зеленського, через війну корупція не зникла, а навпаки - розквітла так, як ніколи раніше.
Цікаво, що усвідомлення того відбувається водночас із заходами, щодо 10-річчя НАБУ, найстарішої антикорупційної установи України. Подія, що пов’язана із цією круглою датою, навела Інформатор на роздуми щодо впливу США на роботу НАБУ.
Якщо додати важку зиму, яку прогнозує Байден, ймовірній блекаут та очікування ракетних ударів - то ось і картина цілком. Те, про що Зеленський не спромігся сказати. Ми вступаємо можливо до найважчого періоду війни. Втомлене українське суспільство знов очікуватимуть важкі випробування.
Розмови політичних експертів щодо майже неминучих мирних переговорів, готовності влади до територіальних поступок та тиску Заходу на Зеленського виявляються порожнечею. Зеленський залишається між двох вогнів: нескінченного наступу росіян на тлі обережної байдужості Заходу та внутрішньої ситуації в Україні, яка майже виходить з-під контролю. Як казав філософ XX століття Джордж Сантаяна, кінець війни побачать лише мертві.
Та наостанок ще декілька новин від Інформатора, над якими варто поміркувати: