На тлі дефіциту палива Росія готується таємно імпортувати авіакеросин із Японії
Москва планує закупити щонайменше 200 тис. барелів авіапального
Росія готується таємно закупити велику партію авіаційного керосину у Японії через ланцюжок торговців-посередників. До такого кроку Москву штовхає гостра паливна криза, спричинена ударами України по нафтопереробній інфраструктурі. Аналітики вважають нинішню паливну кризу в РФ найглибшою і наймасштабнішою з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Дефіцит пального наразі охопив близько 80 регіонів країни.
Про підготовку угоди стало відомо з трьох джерел, обізнаних із ситуацією. Агентство Reuters повідомляє, що у першій половині липня з японського міста Тіба планують відвантажити щонайменше 200 тисяч барелів авіаційного пального. У ланцюжку угоди задіяно кількох трейдерів. Партію спочатку спрямують до Південної Кореї, де відбудеться перевалка з танкера на танкер біля порту Йосу, - а вже потім вантаж попрямує до Росії. Кінцевий пункт призначення поки не уточнюється.
Японська схема - не перша спроба Москви закрити дефіцит авіакеросину за допомогою імпорту. Кремль вдався до зміни логістики постачань і суттєво збільшив закупівлі у "дружніх" країн - у травні 2026 року Росія отримала від Білорусі 5,17 тисячі тонн авіаційного керосину, що втричі більше порівняно з попереднім роком. Також Кремль планує імпортувати пальне міжнародного стандарту Jet A-1 з Китаю або Туркменістану - з подальшим змішуванням із російськими продуктами. Однак ці обсяги не здатні перекрити масштаб втрат.
Що зупинило виробництво авіакеросину в Росії
Проблеми почалися після рекордної серії ударів по НПЗ: лише за травень було уражено 16 заводів, нафтопереробка в центральній частині Росії практично зупинилася. Сукупна потужність підприємств, які повністю або частково припинили роботу, перевищує 83 мільйони тонн на рік - близько чверті від загальної потужності нафтопереробки країни. Ці заводи забезпечували понад 30% російського бензину та близько 25% дизельного пального.
Із 1 червня до 30 листопада 2026 року російська влада ввела тимчасову заборону на вивіз авіапального. Біржові продажі авіакеросину фактично зупинилися - з 4 травня на Петербурзькій товарно-сировинній біржі не укладено жодної угоди. Ціни на оптовому ринку злетіли до рекордних 113 тисяч рублів за тонну - на 52% вище рівня початку березня.
Авіакомпанія "Азимут", яка обслуговує південь Росії, попередила про критичну ситуацію на ринку авіапалива: основний постачальник вимагає скоротити споживання приблизно на третину від заявлених обсягів. 28 червня Путін уперше відкрито визнав існування дефіциту палива і назвав причину - атаки українських дронів. Хоча диктатор охарактеризував дефіцит як некритичний, офіційна статистика щодо внутрішніх цін на пальне більше не публікується - це ускладнює оцінку реальних масштабів кризи.
Паливна криза в Росії: судові позови та структурні перешкоди
Удари українських безпілотників по російських нафтобазах обернулися для Росії масштабними судовими розглядами. Нові факти з арбітражних судів підтверджують: наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд. Про це Informator писав у матеріалі про судові зриви контрактів через паливну кризу.
Росія десятиліттями будувала свої порти для експорту, а не для масового приймання нафтопродуктів - тому імпортному пальному потрібні вільні резервуари, лабораторний контроль, перевалка і залізничні цистерни для доставки вглиб країни. Обмежена імпортна інфраструктура та висока кінцева вартість стануть головними перешкодами для масштабних морських поставок. Саме тому навіть успішна японська схема навряд чи здатна суттєво вирішити проблему дефіциту в масштабах усієї країни.
Слідкуйте за нами у Telegram
