На клієнтку ПриватБанку відкрили кредитну картку з лімітом 75 тисяч гривень та списали 48 805 гривень - що вирішив суд
Жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою, в якій просила терміново розпочати службове розслідування за фактом здійснення незаконних перерахувань коштів за картковим рахунком та вимагала повернути списані кошти в розмірі 45 805 гривень
Жінка не змогла увійти у мобільний додаток Приват-24. Згодом вона дізналась, що на її ім'я відкрито кредитну картку з лімітом 75 тисяч гривень, а також списання коштів у розмірі 48 805 гривень. Про це йдеться у рішенні Глобинського районного суду Полтавської області, опублікованому 26 вересня 2025 року.
8 лютого 2025 року жінка не змогла увійти у свій мобільний додаток «Приват-24». У банківському відділенні вона дізналась, що на її ім'я було відкрито кредитну картку з кредитним лімітом 75 тисяч гривень та здійснено три транзакції на суму 48 805 гривень. Вказує, що жодних повідомлень про проведені транзакції за картковим рахунком за прив'язаним до мобільного додатку «Приват-24» номером телефону не отримувала. Невідкладно зателефонувала на гарячу лінію банку з метою якнайшвидшого блокування карткових рахунків та скасування проведеної операції. Після з'єднання з оператором їй було повідомлено, що карткові рахунки заблоковані, але скасувати операції неможливо. За цим фактом 10 лютого 2025 року написала заяву до поліції про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. Відповідні відомості внесені до ЄРДР за від 11 лютого 2025 року з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України. Досудове розслідування досі триває.
4 березня 2025 року жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою (вимогою), в якій прохала терміново розпочати службове розслідування за фактом здійснення незаконних перерахувань коштів за картковим рахунком та вимагала повернути списані кошти в розмірі 45 805 гривень. Листом від 20 березня 2025 року банк повідомив клієнта, що не має можливості повернути кошти. Встановлено, що переказ коштів з картки був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання коштів їй було рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Водночас у листі не вказано, що вона своїми діями якимось чином сприяла передачі свого логіну та паролю у системі «Приват-24» третім особам. З вказаного вона прийшла до висновку, що банком не було встановлено її вини у передачі вказаних вище даних третім особам.
"08.02.2025 року мали місце видаткові операції за картковим рахунком позивача на загальну суму 45 805 гривень. Такі три транзакції були виконані успішно через ПК Приват-24 клієнта, зокрема, виконано платежі за реквізитами на рахунок клієнта Raiffeisen Bank. Виконанню спірних транзакцій в дату 08.02.2025 року передувала зміна пароля входу до Приват-24 із підтвердженням за допомогою введення пін-коду до картки клієнта. Крім того, звукозаписом звернення клієнта на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» було зафіксовано такі пояснення позивача: «у суботу зателефонували із Київстару, сказали, що закінчується карточка, яку слід оновити, повідомили, що слід нажати, і після цього пропав зв'язок на цій карточці. Повідомили, що зі свого телефону вводили комбінацію *245*41* на прохання співрозмовника придумували пароль, який із третьої спроби співрозмовнику підійшов, а пін-код до карти, мабуть, не називали». Таким чином, позивачка розголосила конфіденційну інформацію та посприяла третій особі в отриманні її паролю входу до Приват-24, що забезпечило вхід до Приват-24 позивачки, а розголошення пін-коду картки забезпечило зміну пароля входу до Приват24, що забезпечило без втручань зі сторони клієнта безперешкодний доступ до повного функціоналу Приват-24", - заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не надала доказів, які б підтверджували, що операції через Приват-24 здійснювались не нею, оскільки такі дії (операції) були здійснені з попередньою авторизацією.
"Позивачем, як при пред'явленні позову до суду, так і під час розгляду справи по суті не доведено про наявність порушення свого права саме відповідачем. Нею не надано доказів, які б підтверджували, що операції через Приват-24 здійснювались не нею, оскільки такі дії (операції) були здійснені з попередньою авторизацією позивача. З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомо про реєстрацію кримінального провадження, за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 КК України. Однак наявність кримінального провадження не може свідчити, через презумпцію невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. Беручи до уваги зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що її позовні вимоги є недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі. Позивачкою не представлено в розпорядження суду доказів заявленим вимогам, не надано пояснень/спростувань, яким чином стороння особа вірно ввела відомий лише користувачу картки ПІН-код такої", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
