Луцький міськрайонний суд задовольнив позов клієнта і визнав припиненим зобов'язання за договором 2007 року перед фінансовою установою
Луцький міськрайонний суд Волинської області визнав кредитне зобов'язання клієнта перед ПриватБанком повністю припиненим - поручитель розрахувався за боржника, і суд це підтвердив. Подібні суперечки щодо закриття кредитних боргів перед ПриватБанком регулярно потрапляють до судів по всій Україні. Рішення ухвалив суддя Андрій Олексюк 1 червня 2026 року.

Справа стосується кредитного договору №136/м, укладеного ще 12 червня 2007 року між тодішнім Закритим акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" та позичальником. Позов в інтересах клієнта подав адвокат Іван Ліпкевич - з вимогою захистити права споживача шляхом припинення зобов'язань за кредитним договором. Деталі справи опублікував Єдиний державний реєстр судових рішень, і суд позов задовольнив.
Ключовою підставою для рішення стала повна сплата боргу солідарним боржником-поручителем. Саме поручитель виконав зобов'язання замість основного позичальника, що за законом є підставою для припинення основного кредитного зобов'язання. Суд офіційно визнав зобов'язання за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього припиненими.
Рішення набере законної сили після закінчення 30-денного строку для апеляційного оскарження - якщо ПриватБанк не подасть скаргу до Волинського апеляційного суду. Банк на засіданні представляла Мельник В.М.
Випадок із луцької справи - не поодинокий. Суди в Україні дедалі частіше розглядають позови, де клієнти добиваються офіційного визнання кредиту погашеним, навіть якщо банк продовжує обліковувати заборгованість або не надає довідку про закриття боргу. У частині таких справ позичальники перемагають, коли доводять факт реального виконання зобов'язань - самостійно або через поручителя.
Інститут поруки в українському праві передбачає, що поручитель несе відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й основний боржник. Якщо поручитель повністю погасив борг - основне зобов'язання вважається виконаним. Водночас поручитель після такого погашення набуває права вимоги до боржника - тобто може стягнути сплачені кошти з тієї особи, за яку він розрахувався.
В одній зі схожих справ жінка виступала поручителем за кредитним договором, укладеним між ПриватБанком та чоловіком. Банк вимагав солідарного стягнення понад 429 478 гривень, проте вона заперечувала розмір боргу й вказувала на пропуск строків позовної давності та неправомірне нарахування відсотків. Суд врахував ці аргументи і визнав обґрунтованою меншу суму - 214 262 гривні, а в іншій частині позову відмовив. Справа наочно показує: розмір боргу поручителя перед ПриватБанком не завжди відповідає первісним вимогам банку.
В іншій справі київська клієнтка відмовлялась закривати борг за кредитом у розмірі 123 900 гривень. Вона стверджувала, що невідомі особи шахрайським шляхом викрали її персональні дані й через додаток уклали кредитний договір. Такі випадки, коли шахраї отримують доступ до банківських даних через цифрові канали, стали регулярними у судовій практиці. Захист персональних даних та вчасне повідомлення банку про підозрілі операції залишаються ключовими чинниками у таких справах.