Монобільшість майже розвалилася через наближення виборів: лишився один закон, який треба прийняти
Найближчим часом Верховна Рада буде нагадувати гібрид цирку та телешоу, але на по-справжньому важливі рішення голоса знайдут
Останнім часов Верховна Рада дивує. То дає голоси за звільнення міністрів, а за призначення не дає, то фрондує на голосуванні урядових фіскальних законів. Що відбувається? чи існує ще монобільшість? Про це Інформатор запитав у експертів.
Монобільшість залишилась лише на папері, але це не важливо
Як зазначив політолог Володимир Фесенко, у Верховній Раді є формальна парламентська більшість у складі 229 депутатів. Але насправді її не існує. Адже монобільшість не має прямого відношення за голосування. Починаючи з 2021 року абсолютна більшість рішень парламенту ухвалюється не монобільшістю, а неформальноюкоаліцією. Слуги народу - її вагома складова (від 170 до 190 депутатів). Плюс приблизно 80 голосів від різних депутатських груп: частково “Батьківщина”, частково після російського вторгнення - депутати від ОПЗЖ. Це дає можливість ухвалювати необхідні рішення. Не по всіх питаннях, але система працює.
“Але якщо ядро СН зменшується до 160, а тим більше 150 депутатів - виникають проблеми. Це було під час призначення Дениса Шмигаля міністром енергетики 13 січня. До речі, судячи з записів НАБУ, Юлія Тимошенко хотіла зруйнувати не монобільшість, а цю неофіційну коаліцію, частиною якої була вона сама. Очільниця “Батьківщини” хотіла спровокувати урядову й парламентську кризу, щоб надалі стати частиною нової коаліції”, - каже Володимир Фесенко.
Чи вплинула відставка Єрмака на роботу парламента?
“Відставка Єрмака ніяк не вплинула на роботу парламенту. Я ніколи не чув, щоб він звертався до когось з депутатів з проханням підтримати чи не підтримати якийсь законопроєкт. Я особисто маю найнижчий рейтинг голосування з фракцією - лише 30%. Іноді я не лише не голосую, а й активно виступаю проти, збиваючи законопроєкти, важливі для керівництва фракції. Але жодного разу не було такого, щоб Єрмак попросив мене не те що проголосувати, а просто мовчки постояти. Безумовно, на рівні формування порядку денного, на рівні рішень президента підписати чи ветувати прийнятий закон, якийсь вплив Єрмака був, але він прямо не відображався на діях фракції”, - каже народний депутат від СН Максим Бужанський.
Володимир Фесенко звертає увагу на те, що проблеми у фракції Слуга народу розпочались задовго до відставки Андрія Єрмака з посту голови ОП.
“Депресія, невизначеність, бажання позбутися депутатського мандату: такі настрої у фракції Слуга народу. Додаткові проблеми виникли в липні 2025 року, коли депутатів спочатку змусили проголосувати за закони, що обмежують повноваження НАБУ і САП, а потім, на хвили Картонного майдану, відмінити власне рішення. Парламентарів зробили крайніми і це дуже не сподобалось частині навіть лояльних президенту депутатів. Міндічгейт також викликав шквал негативних емоцій у частини слуг народу”, - каже Володимир Фесенко.
Згадаймо, що нардеп від СН Микита Потураєв на тлі Міндичгейту 19 листопада 2025 року заявив про необхідність створення "коаліції національної стійкості" з проукраїнськими силами у парламенті та закликав створити "уряд національної стійкості". Того ж дня Потураєв повідомив Суспільному, що заяву підписали вже 10 депутатів від фракції "Слуга народу". Як ми бачимо, цей демарш нічим не скінчився.
Ні на волю, ні в міністри
Проблема в тому, що кількість депутатів від Слуги народу зменшується, а поповнювати ряди вибулих вже мемає ким.
“Народні депутати вмирають або переходять на іншу роботу. Так, нардеп Дмитро Наталуха перейшов на роботу до Фонду держмайна. На його місце має зайти хтось зі списку СН. Але в ньому майже не залишилось людей! Роман Кравець, наступний в черзі, відмовився. І це добре. Адже у Верховній Раді його зустріли б не дуже приязно. Секрет полішинеля, хто з самого початку руйнував монобільшість, та за допомогою яких телеграм-каналів. Крім того, стати народним депутатом - це автоматично отримати статус публічної особи з пожиттєвим посиленим моніторингом. Така людина як Кравець навряд чи була б на це згодна. В результаті наразі біля 50 депутатів з разних причин хотіли б скалсти мандат, але їх не відпускають. Більше того, виникають проблеми і з призначенням депутатів на міністерські посади. Так, Дениса Маслова розглядали на пост міністра юстиції. Але, найвірогідніше, його не відпустять в Кабмін, тому що вже не вистачає людей з юридично затвердженого партійного списку, гідних прийти на його місце в Раді”, - каже народний депутат від СН Роман Каптєлов.
Загроза від НАБУ
Якщо приблизно троє людей покинуть фракцію СН, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. І цей ризик реальний. ЗМІ опублікували офіційний список з 65 народних депутатів, яким судом заборонено спілкуватися з Юлією Тимошенко через підозри в корупції. серед них є і члени фракції СН.
“Якщо така кількість депутатів має відкриту карну справу, на них можуть тиснути. Наразі парламентарі не мають юридичної недоторканності, отже всі вони підконтрольні”, - каже Роман Каптєлов.
Розпочалась передвиборча кампанія
З наближенням кінця війни та виборів парламенту все складніше приймати необхідні, але непопулярні кроки, каже Максим Бужанський.
“Почався політичний процес. Його активно веде “Європейська солідарність”, яка торпедує геть все. Власне, політичний процес ведуть зараз всі, крім "Слуги народу" та уламків ОПЗЖ. З одного боку, це право опозиції. Але зараз кожне голосування перетворюється на баталію. І справа тут не в наявності голосів. Починається розгляд простого технічного законопроєкта (наприклад, ратифікація Міжнародної угоди про дружбу та співробітництво з якоюсь країною). Зазвичай до нього було приблизно 5 правок. А зараз їх 500!!! На те, щоб пройти їх всі, потрібно дві доби! І це лише один законопроєкт! А їх там 20! Таким штучним гальмуванням, штучними перевами опозиція веде політичну боротьбу, перетворюючи ВР на політичну трибуну”, - каже Максим Бужанський.
Закони про вибори та референдум
Попри все, за словами Романа Каптєлого, наразі від Верховної Ради чекають лише одного: прийняття закону про вибори та про референдум.
“Все інше ми вже ухвалили. Бюджет на 2026 рік є. А всі інші важливі речі має ухвалити народ України на референдумі і його результат підписати президент, ким би він не був. Результати референдуму будуть не рекомендательними, як раніше, а безумовними. Тобто їх не потрібно буде ратифікувати у Верховній Раді. Якщо люди проголосують за мир - буде мир. У лютому ми чекаємо на голосування за виборчий законопроєкт. І все - парламент більше не потрібен для укладання миру. Наразі фінального тексту законопроєкту ще немає. Він вискочить перед нами як джин з пляшки”, - каже Роман Каптєлов.
За словами нардепа, крім цих важливих законів, у ВРУ будуть обговорювати різні передвиборчі ініціатитви, типа перейменування копійки в шаг, але на це навряд чи будуть голоси. Верховна Рада перетвориться на трибуну для набуття політичних балів.
Чи вистачить голосів на важливі закони?
“В монобільшості сьогодні є кризові тенденції, але поки що немає її розвалу. Проблема в тому, що зараз для результативних голосувань потрібна максимальна мобілізація в ручному режимі, яка працює скоріше епізодично. Тож 14 січня це спрацювало - кадрові рішення (призначення Шмигаля і Федорова) проголосували, я 15 січня, під час голосування підвищення податків заради співробітництва з МВФ, не спрацювало. Справа в тому, що депутати не хочуть ухвалювати непопулярні рішення. Але якщо виникне нагальна необхідність ухвалити конкретні рішення заради співці з МВФ чи євроінтеграції, голоси знайдуться. Давид Арахамія, Андрій Мотиловець, Руслан Стефанчук будуть мобілізувати голоси, переконувати депутатів, що все це заради України”, - каже Володимир Фесенко.
Максим Бужанський згоден з тим, що для країни це не на гірше. Всі вкрай важливі законопроєкти будуть рпоголосовані вчасно. А все інше… Життя не стане гірше, якщо закони про новий український правопис чи перейменевання копійок на шаги будуть проголосовані не сьогодні, а через місяць, або не будуть проголосовані взагалі.
Як повідомляв Інформатор, Україна хоче закрити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року, але Єврокомісія наголошує на необхідності пришвидшити реформи. Інформатор поспілкувався з чинними народними депутатами та довідався, що заважає ВР прийняти необхідні закони. Адже у січні ми побачили відкриту відмову з боку парламенту голосувати за підвищення податків. Необхідність цього непопулярного кроку Мінфін пояснював вимогами МВФ. Але чинний парламент відмовляється голосувати за непопулярні рішення.
Як повідомляв Інформатор, помер народний депутат від "Слуги народу" Орест Саламаха. У неділю, 25 січня, він потрапив у ДТП на Львівщині. Його доставили у лікарню, але врятувати не вдалося. 14 січня помер нардеп від фракції "Слуга народу" Олександр Кабанов. Того ж дня депутатський мандат склав ще один "слуга" - Дмитро Наталуха. Його призначили очільником Фонду державного майна України, тому він був змушений покинути депутатське крісло. 23 січня ЦВК призначила нового депутата від "СН" - Сергія Карабуту, який йшов наступним у виборчому списку. Також ЦВК призначила нардепом скандального блогера і засновника не менш скандального Telegram-каналу "Джокер" Романа Кравця, однак він відмовився від мандату. Після гибелі Саламахи 25 січня ЦВК знову має призначити двох нардепів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
