В монобільшості страйк: депутати пояснили Інформатору, чому відмовляються голосувати за вимоги ЄС та МВФ
Чинний парламент відмовляється голосувати за непопулярні рішення
Україна хоче закрити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року, але Єврокомісія наголошує на необхідності пришвидшити реформи. Інформатор поспілкувався з чинними народними депутатами та довідався, що заважає ВР прийняти необхідні закони. Адже у січні ми побачили відкриту відмову з боку парламенту голосувати за підвищення податків. Необхідність цього непопулярного кроку Мінфін пояснював вимогами МВФ.
За словами народного депутата від СН Романа Каптєлова, наразі є дві країни, які категорично проти прийняття України в ЄС: Угорщина, але вона ще торгується щодо транспортування нафти, і Польща, яка жорстко проти з ідеологічних міркувань. Щоправда, ці зовнішні проблеми можуть бути вирішити. Але є й іншші.
“Після укладення мирної угоди Україна має увійти до ЄС. Наскільки мені відомо, перемовини зараз йдуть. Євросоюз наполягає на прийнятті України без права голосу. Крім того, чинний парламент має проголосувати жорсткі європейські податкові норми, щоб взяти за них відповідальність на себе. Зазвичай, якщо Єврокомісія вимагає від якоїсь країни підвищення податків, розпочинаються торги за субсидії та інші плюшки. Саме тому від України вимагатимуть підвищення податків зараз, щоб ми потім не могли нічого за це вимагати. Наприклад, коли Польща вступала до ЄС, вона за відмову від регіоналних назв (коньяк, шампанське та інше) отримала 3 млрд євро компенсації. Україна також це зробила, але нічого не отримала. Європа хоче повісити на цей парламент найнепопулярніші закони. Але депутати голосувати за це не будуть. Я багато общався з членами Єврокомісії, депутатами Європарламенту. Вони кажуть: все, що відбувається у Єврозоні - це про стосунки та комунікацію. Українці ж сприймають Євросоюз як панацею від усіх проблем. Немов би, як тільки ми до нього увійдемо - отримаємо відразу світле майбутнє та європейські зарплати. але одне без іншого не буває. Високі податки та жорсткий контроль - це те, що на нас чекає”, - каже Роман Каптєлов.
Свято непослуху
Яким чином депутати можуть відмовитися від голосування за євроінтеграційні закони, Україна побачила нещодавно. Нагадаємо, що 15 січня до Києва з робочим візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Того ж дня Верховна Рада провалила голосування за два фіскальні закони, прийняття яких було частиною умов отримання позики від МВФ.
“Наразі, всі поради фінансових інститутів звелись до того, щоб просто постійно посилювати фіскалізацію. Зараз народні депутати не хочуть підтримувати цю політику. Минулого тижня Рада навмисно провалила (це не була ситуація, коли не вистачило голосів) два фіскальні законопроєкти. Крісталіну це жодним чином не бентежить: не хочете - не робіть. Сам по собі кредит МВФ не такий вже й великий, але до нього прив’язані всі інші позики і допомоги, які ми отримуємо. Проблема в тому, що угоду з МВФ підписують хто завгодно, крім тих, хто має голосувати. Переговори ведуть президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова НБУ, але жоден з них не голосує. Тобто особисто я маю проголосувати за речі, які вважаю неприйнятними, тому що хтось там щось підписав. МВФ так простіше працювати, але ми вважаємо, що такий підхід зараз є неможливим”, - каже народний депутат Максим Бужанський.
Загроза НАБУ
За словами Романа Каптєлова, ще однією перешкодою голосування за умови МВФ є той факт, що багатьох депутатів НАБУ смикає за те, що вони нібито голосують за вказівками.
“У судових документах, як нам казали на фракції, згадуються і закони, які вимагає МВФ. Тому багато хто з депутатів, перестали за них голосувати. Бо з одного боку, від нас вимагають непопулярних рішень, а потім за них же карають. Це перший парламент в Україні, який абсолютно безправний. І в цьому є і моя вина. Адже я голосував за зняття з депутатів недоторканності. В той момент, мені здавалось, що це правильне рішення, яку піде на користь Україні. Але після цього рішення парламент втратив владу, тому що на кожного депутата можна тиснути, кожного можна підставити. В багатьох країнах є норма про те, що депутат не несе карної відповідальності за свої голосування, несе лише політичну. Але останні карні справи, відкриті НАБУ, містять дослідження результатів голосування”, - каже Роман Каптєлов.
Як повідомляв Інформатор, у справі про прослуховування офісу нардепа від "Слуги народу" Юрія Кіселя йдеться не лише про контакти з Банковою, а й про можливу тіньову касу фракції. "Слуги", ймовірно, отримували доларові виплати у конвертах. Ця тема виникала й раніше, а розміри виплат коливалися від $5 до $15 тисяч. Як раніше писало ZN.UA, детективи Національне антикорупційне бюро України вели прослуховування офісу Кіселя. Завдяки цьому слідчі зафіксували його конфіденційні контакти не лише з Сергієм Шефіром, а й з низкою інших високопосадовців.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
