За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання недостовірної інформації до Держфінмоніторингу Мінфін може застосовувати заходи впливу, зокрема у вигляді штрафу у розмірі до 340 000 гривень
Мінфін масово розсилає листи суб’єктам господарювання, що містять ознаки надання бухгалтерських послуг або послуг з консультування з питань оподаткування, і які не перебувають на обліку у Державній службі фінансового моніторингу України. Невиконання цих вимог може призвести до значних штрафів – до 340 тис. грн. Під час визначення заходу впливу та розміру штрафу враховуються, зокрема, характер і тривалість порушення та співпраця суб’єкта з Мінфіном (виконання його рекомендацій).

Відповідно до Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:
належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу та зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу.
Починаючи з 2 лютого 2026 року запроваджено оновлені механізми інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом, які передбачають використання нових форматів повідомлень та електронних каналів подання інформації через інформаційно-комунікаційну систему «Е-кабінет системи фінансового моніторингу», у тому числі для подання відомостей з метою взяття на облік у Держфінмоніторингу. Мінфін рекомендує СПФМ перевірити актуальність виконання процедур, пов’язаних із взяттям на облік у Держфінмоніторингу, та у разі необхідності забезпечити їх завершення з використанням е-кабінету системи фінансового моніторингу
За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання недостовірної інформації до Держфінмоніторингу Мінфін може застосовувати заходи впливу, зокрема у вигляді штрафу (у розмірі до 340 000 гривень).
Під час визначення заходу впливу та / або розміру штрафу враховуються, зокрема, характер і тривалість порушення та співпраця суб’єкта з Мінфіном (виконання його рекомендацій). Водночас у разі подання інформації для взяття на облік через е-кабінет системи фінансового моніторингу у встановленому порядку та обсязі обов’язок суб’єкта вважається виконаним, що виключає підстави для застосування Мінфіном заходів впливу, пов’язаних із неподанням, несвоєчасним поданням або порушенням порядку подання відповідних відомостей.

Ключове розмежування — це рівень вашого доступу до операцій клієнта, пояснює адвокат Богдан Янків.
Формат 1: Опрацювання документів. Ви отримуєте від клієнта вже готові первинні документи — накладні, акти, банківські виписки. Вносите дані у свою облікову програму. Формуєте звітність, яку клієнт потім сам перевіряє і підписує. Це класичне ведення бухгалтерського обліку. Ви працюєте з інформацією, але не берете участі у фінансових операціях. Реєстрація в Держфінмоніторингу не потрібна.
Формат 2: Участь у фінансових операціях. Ви підписуєте документи від імені клієнта. Маєте доступ до його банку. Подаєте звітність з його електронним підписом. Формуєте і відправляєте платіжки. Це вже участь у фінансових операціях. Ви автоматично стаєте СПФМ з усіма обов’язками: реєстрація, внутрішні процедури, повідомлення про підозрілі операції.
“Найбезпечніший варіант — договір консультаційного характеру. Не «договір на ведення бухгалтерського обліку», а саме консультаційні або інформаційно-аналітичні послуги”, - каже Богдан Янків.
Безпечні види договорів:
Договори, що створюють обов’язок реєстрації:
Щоб убезпечити себе, включіть у договір чіткі застереження:
“Ці формулювання — ваш захист при будь-якій перевірці. Вони чітко розмежовують консультаційну діяльність і участь у фінансових операціях”, - каже Богдан Янків.
Усе це — звичайна бухгалтерська робота, яка не є «фінансовими операціями».