Президент Фінляндії готовий вести переговори про мир з Росією від імені ЄС - але є умова
Стубб допускає свою роль посередника від Євросоюзу, хоча лише після того, як РФ погодиться на припинення вогню
Президент Фінляндії Александр Стубб відкрито заявив, що не зміг би відмовитися від ролі переговорника від Євросоюзу, якби йому її запропонували. Раніше він закликав розпочати мирні переговори між Україною та Росією, наголошуючи на сильній позиції Києва. Свою умову він сформулював чітко: участь у діалозі можлива лише після того, як РФ погодиться на припинення вогню.
Заяву він зробив у прямому ефірі на фінському телебаченні 24 травня. Деталі висловлювань президента Фінляндії оприлюднило видання Yle.
Цього року Європа цілком може відкрити діалог із Росією в тій чи іншій формі. Точний момент для такого діалогу наразі передбачити неможливо, визнав він.
"Я можу уявити, що цього року Європа відкриє діалог із Росією в тій чи іншій формі. Коли це станеться, зараз абсолютно неможливо сказати. Якби мене запитали про бажання стати переговорником, я, мабуть, не зміг би відповісти негативно", - наголосив він.
Стубб також оцінив поточний стан війни. На його думку, Україна нині має перевагу на полі бою. Він навів власну статистику: один загиблий український солдат еквівалентний вісьмом загиблим з боку Росії. Перший рік повномасштабного вторгнення фінський президент назвав боротьбою за виживання, наступні три - роками стійкості, а нинішній момент - якісно новим етапом протистояння.
Кандидата від ЄС обговорять на зустрічі на Кіпрі
Кандидатуру представника Євросоюзу на переговорах із Росією планують офіційно обговорити вже цього тижня. Міністри закордонних справ країн ЄС зберуться на неформальну зустріч на Кіпрі 27-28 травня - саме тоді й мають оцінити можливих претендентів на цю роль. Серед питань порядку денного - хто зможе говорити від імені всього блоку в діалозі з Кремлем.
Стубб - не єдиний, чиє ім'я фігурує в цьому контексті. Брюссель ще не визначився з кандидатом, і дискусія навколо цього питання тільки набирає обертів. Водночас ключовою залишається умова, яку висуває і Гельсінкі, і більшість союзників: будь-який діалог можливий лише після реального припинення вогню, а не замість нього.
Хто ще претендує на роль голосу Європи
Головними кандидатурами від Євросоюзу залишаються ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та колишній президент Європейського центрального банку Маріо Драгі. Меркель вже заявила про відмову від цієї ролі, проте за даними Financial Times, її ім'я й досі активно звучить у кулуарах. Остаточне рішення щодо кандидатур міністри зовнішньополітичних відомств мають обговорити саме на зустрічі на Кіпрі наприкінці травня.
Вже 18 травня видання Politico розкрило нові деталі закритих європейських обговорень. Журналісти з'ясували, що на роль перемовника також претендує очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас, яка сама запропонувала свою кандидатуру та запевнила, що здатна розпізнати пастки Росії. Проте дипломати скептично оцінюють її шанси, бо через надто жорстку позицію Каллас Кремль відмовиться від будь-які розмов.
Наступного дня, 19 травня, видання Euractiv оприлюднило нову заяву Ангели Меркель на заході в Берліні, де вона офіційно відмовилася від ролі посередника. Ексканцлерка пояснила своє рішення тим, що Кремль сприйматиме серйозно виключно чинних європейських керівників, а не політиків у відставці. Водночас вона дорікнула Брюсселю, наголосивши, що Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал і має значно активніше поєднувати військову допомогу Києву з реальними переговорними кроками.
Стежте за нами у Viber
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Дві причини не віддавати Донбас Путіну навіть заради миру – Карл Волох визнав, що помилявся
- Просить Путіна про милосердя - Найем пояснив, що не так із російським режисером Звягінцевим, який взяв гран-прі у Каннах
- Відкриття Ормузької протоки обвалить нафтові доходи Росії і може змусити США повернутися до переговорів щодо України
