Артем Пивоваров продовжує проводити нас сторінками 70-х, 80-х та 90-х років, загортаючи вайб тих часів у різні музичні стилі. Круговерть цієї історії з ретельно підібраними кольорами та костюмами буквально затягує.
Попри повномасштабне вторгнення рф, втрату виробничих потужностей і вимушену релокацію, українські компанії розвивають вітроенергетичну сферу та запускають нові проєкти. На Закарпатті прикладом цього стала перша в регіоні вітроелектростанція, яку реалізують компанії «Вітряні парки України» та «Френдлі ВіндТехнолоджі» — єдиний національний виробник вітротурбін мультимегаватного класу.
Важливість українських зусиль відзначають і міжнародні партнери. Україну відвідав Джайлс Діксон, виконавчий директор провідної європейської асоціації, яка об’єднує понад 600 компаній та організацій у сфері вітроенергетики, WindEurope. Він побував на першій закарпатській ВЕС у Нижньоворітській громаді, відмітивши: українські підприємства демонструють стійкість й ефективність у сфері відновлюваної енергетики.
«Тут дуже гарні вітри і водночас прекрасний ландшафт. Експерти працювали тут і проводили моніторинг, де літають птахи і який можливий вплив на біорізноманіття. Вони сказали мені, що дуже задоволені тим, як встановлювався цей вітропарк, зокрема правильним розташуванням турбін. Я надзвичайно вражений тим, що ми бачимо тут, на вітропарку в Закарпатті», — поділився він.
За словами голови WindEurope, український проєкт повністю відповідає європейським стандартам:
«Подивіться, це такий самий сучасний вітропарк, як і ті, що сьогодні будуються в будь-якій країні Європи. І це забезпечує не лише енергію для українців, але й досить стабільне джерело енергії».
Нижньоворітська ВЕС розташована на межі Львівської та Закарпатської областей. Наразі там встановлено 11 турбін потужністю 4,8 МВт та 5,2 МВт, до кінця 2025 року планується ввести в експлуатацію усі 16. Станція стане частиною мережі карпатських вітропарків, котрі матимуть сумарну потужність 520 МВт. Унікальність проєкту полягає в тому, що він реалізується під час війни, попри логістичні та безпекові ризики.
«Це фантастично, що ви будуєте ці 16 турбін під час війни», — наголосив Джайлс Діксон.
Вітропарк є лише частиною ширшої державної стратегії розвитку: цього року в Україні планують ввести близько 300 МВт нових вітроелектростанцій, а наступного — ще 500 МВт.
До 2022 року «Вітряні парки України» і «Френдлі ВіндТехнолоджі» працювали у Краматорську. Однак через війну виробництво довелося перенести на захід країни, де сьогодні компанія забезпечує повний цикл виробництва башт, гондол і лопатей для ВЕУ.
«Ці турбіни виготовляються на заводі в Україні тією самою компанією, яка будує вітроелектростанцію. Раніше їхній завод був на Донеччині. Вони перенесли його сюди, на захід країни, і виготовляють вежі, а потім гондоли та лопаті тут, в Україні. Це фантастична історія, яка надихає всіх інших в Європі. Слава Україні!» — зазначив СЕО WindEurope.
Генеральний директор компанії Владислав Єременко підкреслює, що такий підхід підсилює енергетичну незалежність країни:
«Ми єдині в Україні запустили повний цикл виробництва турбін мультимегаватного класу, що дозволяє зменшити залежність від імпорту та водночас розвивати промисловий комплекс на заході України».
Візит керівника європейської вітроенергетичної асоціації відбувся в рамках Українського вітроенергетичного форуму і був покликаний продемонструвати технічні потужності українських компаній. 9-10 вересня у Львів завітало понад 300 учасників заходу, серед яких близько 60 закордонних експертів, представники уряду, інвестори, банки та виробники обладнання. Спільно вони обговорили як поточні виклики у сфері, так і й роль України в майбутній енергетичній архітектурі Європи.
WindEurope на чолі з Діксоном активно співпрацює з ЄС та національними урядами задля прискорення переходу до відновлюваної енергетики. Українські проєкти, на думку європейських колег, стають яскравим підтвердженням стійкості та технологічного потенціалу навіть у найскладніших умовах.