Латвія остаточно вийшла з конвенції про заборону протипіхотних мін
Раніше латвійський Сейм ухвалив рішення про вихід із конвенції
Латвія остаточно вийшла з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, виробництво та зберігання протипіхотних мін. Президент країни підписав відповідний закон у четвер, 24 квітня. Раніше вихід з конвенції підтримав уряд країни. Латвія робить все для того, щоб зміцнити оборону країни на тлі загрози від РФ.
Як повідомили Аtvijas Vēstnesis, глава держави Едгарс Рінкевичс пояснив таке рішення складною геополітичною обстановкою, яка потребує застосування різних озброєнь та рішень для безпеки країни та її громадян.
"З огляду на динаміку розвитку ситуації з регіональною безпекою, для Латвії важливо не обмежувати гнучкості своїх дій і мати можливість застосовувати різні системи озброєння й рішення для зміцнення стримування й забезпечення захисту держави та її населення", – ідеться в записці.
На думку Риги, протипіхотні міни, у поєднанні з іншими видами зброї та боєприпасів, посилюють обороноздатність та не мають замінників. Раніше латвійський Сейм ухвалив рішення про вихід із конвенції.
18 березня міністри оборони Латвії, Литви, Польщі та Естонії у спільній заяві рекомендували керівництву своїх країн вийти з Оттавської конвенції. Такий крок вони аргументували тим, що військові загрози державам-членам НАТО, які межують з Росією та Білоруссю, значно зросли.
Що таке конвенція про заборону протипіхотних мін
Оттавська конвенція про заборону протипіхотних мін набула чинності 1999 року, до неї приєдналися 164 держави. За оцінками Міжнародного комітету Червоного Хреста, цей вид озброєнь призводить до великої кількості жертв серед мирного населення і продовжує становити небезпеку ще довгі роки після завершення військових дій.
Учасники конвенції зобов'язувалися ніколи і за жодних обставин не використовувати протипіхотні міни, а також не розробляти, не виробляти, не купувати, не зберігати, не зберігати і не передавати їх нікому - ні прямо, ні частково.
Країни Балтії бояться нападу РФ
Якщо Росія гіпотетично нападе на НАТО, почавши з країн Балтії, Альянсу знадобиться не менше 10 днів, щоб застосувати п'яту статтю. За цей час дислоковані у балтійських країнах сили зазнають великих втрат. А Латвія та принаймні частина Литви будуть спустошені та окуповані росіянами.
В країнах Балтії бояться припиненя бойових дій в Україні. Там визнають, що це одразу значно збільшить загрозу їхній безпеки. Зазначається, що Росія не припинить переозброєння і перекидатиме війська на північно-східний фланг НАТО.
