Жінка після дзвінків з ПриватБанку втратила з рахунків 37 570 гривень - що вирішив суд

Жінка звернулась до працівників ПриватБанку за допомогою, втім, на той час, неправомірно списані кошти повернути вже не вдалось

ПриватБанк
Жінка втратила з карток 37 570 гривень після дзвінків з ПриватБанку

Жінці почали надходити телефонні дзвінки з ПриватБанку. Згодом вона помітила списання коштів з рахунків у розмірі 37 570 гривень. Про це йдеться у рішенні Вінницького міського суду Вінницької області, опублікованому 20 жовтня 2025 року. 

27.12.2022 року жінка отримала смс-повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк», в якому містився пароль для входу у мобільний додаток «Приват-24». Після чого, відразу надійшов телефонний дзвінок від АТ КБ «ПриватБанк» та за допомогою автовідповідача був сформований запит «Чи підтверджує вона дану операцію? Якщо «так» - натиснути «один», якщо «ні» - «двійку». Тобто з'єднання та особистої розмови з оператором не було, виклики були виключно з автовідповідача. Оскільки не розуміла про яку операцію йде мова та не погоджувалась із нею, вона обрала варіант «двійку», проте такі дії не забезпечили захист її карткових рахунків. Через декілька хвилин прийшло смс-повідомлення про те, що з її картки було знято 18 083 гривень. Надалі, надійшло три смс-повідомлення із пропозицією збільшити інтернет-ліміт у мобільному додатку «Приват-24». Водночас також надійшли телефонні дзвінки АТ КБ «ПриватБанк» та автовідповідачем озвучено питання щодо підтвердження вчинення дій, на що нею було не підтверджено та обрано варіант скасувати проведення операції, проте такі дії не забезпечили захист її карткових рахунків. Як і попереднього разу, з'єднання та особистої розмови з оператором не було, виклики були виключно з автовідповідача. У зв'язку з чим отримала смс-повідомлення, що з її картки для виплат, знято кошти у сумі 19 487 гривень.

Жінка звернулась до працівників ПриватБанку за допомогою, втім, на той час, неправомірно списані кошти повернути вже не вдалось, лише було заблоковано картки, а також повідомлено, що з її рахунків знято кошти у загальній сумі 37 570 гривень. За цим фактом, 29.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, були внесені відомості до ЄРДР. В ході досудового розслідування громадянці було надано процесуальний статус потерпілої.

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Несанкціоновані транзакції могли бути здійснені внаслідок розголошення нею конференційної інформації по її картках.

"Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у період з 27.12.2022 року з карткового рахунку позивачки було зроблено зняття коштів на суму 18 083 гривень та 19 487 гривень. Вказані операції здійснювались шляхом використання кредитних коштів. 28.12.2022 року позивачка звернулася до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 07.02.2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про припинення нарахування заборгованості за простроченим кредитом, заборгованості за простроченими процентами на час здійснення досудового розслідування та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 21.02.2023 року позивача повідомлено, що клієнт несе відповідальність за всі операції проведені з використанням його платіжних карток. Перерахунок заборгованості або скасування відсотків можливо за рішенням суду. 26.06.2024 року співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку по факту списання коштів з карт позивача, з якої вбачається, що несанкціоновані транзакції могли бути здійснені внаслідок розголошення позивачкою конференційної інформації по своїх картках. Отже, банк довів належними та допустимими доказами, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Натомість після безпідставного списання коштів із банківського рахунку, не виконала усіх дій та не надала усю інформацію в день коли було здійснено шахраями запит на вхід з іншого пристрою, яка необхідна була АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення розслідування щодо спірних операцій, а повідомила про це банк лише 07.02.2023 року. З огляду на вказане, у суду наявні підстав вважати, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню ПІН-коду. Також наявні докази того, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій. Оскільки банком належними та допустимими доказами підтверджено, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування коштів з її рахунку, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог", - наголосив суд. 

Стежте за нами у Viber

Image
Оперативні новини та розбори: Україна, світ, війна. Підпишиться👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити