На думку економіста, ситуація з високою інфляцією в Україні та відносною стабільністю курсу гривні до долара дозволяє до осені заробити на гривневих інструментах: депозити в банках або ОВДП
Економіст Олексій Кущ звернув увагу на цікаву подія у світі державних фінансів. За його словами, Україна звернулася до МВФ із проханням скоротити черговий транш кредиту у рамках програми розширеного фінансування (на 15 млрд дол). Зазвичай позичальник просить збільшити обсяг траншу, тоді навпаки. І МВФ зменшив суму траншу – з 900 млн до 500 млн дол. Така поведінка Мінфіна пов’язана зі складною ситуацією в економіці України.
За словами економіста, квінтесенція позиції Міністерства фінансів: у рамках поточної визначеності за джерелами фінансування дефіциту бюджету на 2025 рік та невизначеності на 2026-й половину траншу краще отримати не зараз, а, наприклад, через рік.
Цей примітний факт дозволив Олексію Кущу зробити ряд важливих висновків:
Долар та євро від наших партнерів йдуть на соціальні витрати та інфраструктуру. Цих ресурсів більш ніж достатньо, що призводить до нефункціональних витрат, що критикуються у суспільстві. А ось гривні у вигляді внутрішніх податків недостатньо, незважаючи на підвищення акцизів та військового збору. Дефіцит – мінімум у 400 млрд грн. Гривні не вистачає, адже саме ці гроші йдуть на сектор оборони: армія та ОПК.
Одна з вимог ЄС: її допомога має спрямовуватися на соціальні витрати, а не на зарплату військовим. На зарплату ЗСУ потрібно зібрати внутрішні податки, але внутрішня економіка починає суттєво сповільнюватись із ризиком нульової динаміки вже восени, особливо на тлі повернення торгової регламентації щодо експорту української продукції до Європи (квоти, мита). Приблизний дефіцит гривні - близько 400 млрд грн на сьогодні. Дефіцит гривні утримує ставки на високому рівні, хоча при цьому ліквідність банківської системи рекордно висока.
“Подібна структурна диспропорція в джерелах покриття дефіциту бюджету дає можливість зробити наступний прогноз: до осені інфляція гривні залишатиметься на високому рівні (понад 10% за рік), а курс гривні до долара буде стабільним. Це призведе до різкого зміцнення такого показника як реальний ефективний обмінний курс гривні (РЕОК), який розраховується, виходячи з диспаритету в рівнях інфляції в Україні та країнах – торгових партнерах. І це ж робитиме внутрішні ціни на товари максимально вигідними для імпортерів, ще сильніше посилюючи дефіцит торговельного балансу, який прагне 40 млрд дол. І ще більше обвалюючи внутрішню економіку, в тому числі деіндустріалізуючи її. Тому що гривні в економіці стає менше, а долара у бюджеті – більше (тут йдеться про відносну динаміку, а не про абсолютні величини: номінально бюджет у гривні зростає)”, - прогнозує Олексій Кущ.
На думку економіста, ситуація з високою інфляцією в Україні та відносною стабільністю курсу гривні до долара дозволяє найближчим часом (орієнтовно до осені) заробити на гривневих інструментах: депозити в банках або ОВДП. Але фрейм-тайм – у діапазоні до трьох місяців, до вересня.
“За курсом долара до інших валют - до євро долар, швидше за все, слабшатиме. Це може стати досить тривалим трендом. Врахуйте це при ухваленні інвестиційних рішень. Трампу для перезапуску промислової політики та зниження негативного сальдо торговельного балансу потрібен "слабкий долар". Хоча треба пам'ятати і старий ринковий принцип: купуй на дні, продавай на піку. Перспективи ЄС в економічному плані – не фонтан. Це рано чи пізно спроектується на курс євро, якщо ЄЦБ почне агресивно знижувати ставку. Ну а поки що є інвестиційне вікно заробити на гривні: інфляція і водночас курсова стабільність цьому максимально сприяє. Інфляція тримає облікову ставку на рівні 15,5%, але девальвації до долара майже немає. Але так буде не завжди”, - пише Олексій Кущ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.