Україна оголосила дефолт за ВВП-варантами - що буде далі з нашою економікою
Україна не заплатить за ВВП-варантами понад $665 млн, проте це не загрожує фінансовій стабільності, вважають експерти
Україна офіційно заявила, що не платитиме понад $665 млн за державними цінними паперами 2015 року (ВВП-варанти). Про це йдеться у повідомленні на Ірландській фондовій біржі. Платіж мав відбутися 2 червня 2025 року за результатами зростання економіки у 2023 році. Власники цих паперів чекали на виплату $205,43 за кожні $1000 номіналу. Але уряд ще у серпні 2024 року запровадив мораторій — тимчасову заборону на виплати. Він діятиме, доки не завершиться нове узгодження боргу (реструктуризація). Між тим, економісти не вважають, що це рішення погано вплине на економіку України.
Чому так сталось?
Модель виплат, закладена у ВВП-варантах 2015 року, не відповідає теперішнім макроекономічним умовам, сформованим повномасштабною війною. Замість сталого приросту йдеться про повільне відновлення після глибокого падіння, тому вимога виплат на цій основі виглядає економічно необґрунтованою і несправедливою, пояснює економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.
«В умовах триваючих бойових дій українська економіка лише наближається до довоєнного рівня, і за поточних темпів зростання досягне його лише в наступному десятилітті. Формула виплат, що діє зараз, ризикує обмежити ресурси для відновлення. Її перегляд є логічним, і з обох сторін є сигнали про готовність продовжити переговори у прагматичному ключі», 一 пояснює економіст Богдан Слуцький.
Як зазначає економіст Даніїл Монін, на рахунках Уряду та місцевих бюджетів на 1 травня залишалося 475 млрд гривень - це взагалі рекорд ліквідності, який Україна колись мала в принципі. Понад 11 млрд доларів.
“Звичайно ж, могли виплатити борг за варантами. Але не виплатили, і це добре. Настав час закінчити цю корупційну історію на користь власників ВВП залежних облігацій, які 10 років приховують Мінфін. Дефолт так дефолт. Причому узгоджений з МВФ. Десь у кутку плаче Яресько з Яценюком, які організували схему багаторічного пограбування України податком на зростання Української економіки до 2041 року. Але якщо Ви думаєте, що це катастрофа? І які рейтинги в України впадуть? Ну, впадуть і що? На передачу грошей по ERA це точно ніяк не вплине. Гроші МВФ теж дає”, - зазначив Даніїл Монін.
У квітні 2025 року власникам ВВП варантів Мінфін запропонував дві опції:
- Обмін варантів на додатковий випуск єврооблігацій, які були випущені в межах реструктуризації у 2024 році. Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів — 1,35 одиниці облігацій.
- Друга опція передбачає зміну умов випуску ВВП-варантів наступним чином:
- Виплати за 2025–2028 роки скасовуються;
- Можливість викупити/скасувати ВВП варанти буде продовжена до травня 2029 року, в той час як ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 центів у 2029 році.
- Реструктуровані варанти (з виплатами в 2029–2041 роках) матимуть ті ж самі характеристики, що і діючі варанти, крім опціону викупу;
- Власники отримають 36,6 центів Облігацій A та Облігацій B на кожні 100 центів варантів.
Мінфін підкреслив, що мораторій не загрожує фінансовій стабільності та не призведе до ланцюгового дефолту за іншим зовнішнім боргом. У серпні 2024 року з умов ВВП-варантів уже забрали пункт про так званий «крос-дефолт». Це не дасть іншим кредиторам підстав вимагати дострокового повернення своїх грошей. У Міністерстві також пообіцяли, що Україна хоче провести справедливу реструктуризацію, узгоджену з програмою МВФ.
Що таке ВВП-варранти
ВВП-варранти - це цінні папери, за умовами обігу яких, виплати за ними починають здійснюватися після того, як обсяг ВВП перевищить $125,4 млрд. Цього показника економіка Україна досягнула у 2018 році (тоді ВВП перевищив $130 млрд). Перші виплати за варантами стосуються 2019 року, їх Україна робить з дворічним часовим лагом. Тобто за 2019-й Україна заплатила лише у 2021 році. У 2022-му мали б відбутися виплати за 2020 рік і так далі аж до 2040-го, коли відбудеться остання виплата за 2038 рік. Виплати за варантами привʼязані до показників зростання ВВП. Так само від ВВП залежить і сума щорічних виплат, вона обраховується у відсотках до ВВП країни. Сумарна номінальна вартість українських ВВП-варантів становить $3,24 млрд. Термін їх обігу закінчиться у 2040 році. За різними підрахунками, сумарний обсяг виплат за цими інструментами до завершення терміну їх обігу може в десятки разів перевищити номінальну вартість.
“ВВП-варранти було випущено у рамках реструктуризації держборгу України міністром фінансів Наталією Яресько у 2015 році. Вони мають умовний номінал у 1000 дол (номінал не погашається), але їхня суть в іншому: за ними йдуть виплати залежно від темпів зростання ВВП України. Якщо грубо, то за зростання ВВП України в діапазоні 3-4%, премія становитиме 15% приросту валового продукту. У разі зростання ВВП з динамікою понад 4%, премія інвесторам становитиме вже 40% від приросту економіки. Такий собі податок на економічне зростання. Мінфін України провів дві вкрай сумнівні операції із цими паперами. У серпні 2020 року в розпал пандемії Мінфін замість фінансування сектору медицини витратив понад 300 млн дол на викуп частини цих паперів. Для цього навіть залучали позику одного відомого міжнародного банку на кілька тижнів під високий відсоток. У грудні 2021 року Мінфін замість підготовки до війни, про яку тоді писали всі світові ЗМІ, купив ще на 300 млн дол ВВП-варрантів. Мабуть, у Мінфіні дуже сподівалися на бурхливе економічне зростання. Адже в іншому випадку, всі пояснення цієї угоди будуть вкрай складні для чиновників. У перші роки війни на погашення євробондів України діяв мораторій, а щодо ВВП-варантів – ні. За ними платили справно (за зростання 2021 року). У 2024 році частину боргу з євробондів України списали і терміни погашення - переглянули. А щодо ВВП-варрантів - знову ні. Залишили все як є. Хоча умови їхнього випуску в контексті війни давно потрібно було переглянути. Історія угод із ВВП-варантами - це те, що потрібно перевірити насамперед майбутньому міністру фінансів”, - зазначив економіст Олексій Кущ.
Нагадаємо, 31 липня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє Кабінету Міністрів тимчасово зупиняти виплати за зовнішнім державним боргом у разі необхідності. Цей закон став важливим кроком для підготовки до реструктуризації боргу. Уряд досяг домовленості про списання частини боргів лише з другої спроби. Під час першого раунду переговорів, який завершився невдало, Мінфін пропонував списати 25% боргів і ще 35% за певних умов. Натомість кредитори погоджувалися лише на 22,5% списання з можливістю відновлення цих зобов’язань у майбутньому.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
