Близький Схід створює автономні маршрути, щоб гарантувати експорт нафти та безпеку
Країни Перської затоки розглядають термінову розбудову мережі наземних нафтопроводів в обхід стратегічно вразливої Ормузької протоки. Країни-експортери замінюють морську логістику танкерами на захищені сухопутні шляхи через іранську загрозу та ризик розширення великої війни. Така мережа дозволить убезпечити постачання палива до Європи та Азії навіть у разі повної блокади акваторії.
Деталі нових проєктів розкрило видання Financial Times після спілкування з чиновниками та експертами. Раніше тягнути труби через пустелі та скелі вважали марнотратством, адже морські перевезення були значно вигіднішими.
«Завжди вважалося дешевшим і безпечнішим привести судно, завантажити його й відправити в море», — пояснив гендиректор ліванської інфраструктурної компанії Cat Group Крістофер Буш.
Проте війна 2026 року перекреслила стару економіку, адже тепер захищеність нафти важить більше за низькі тарифи. Світ уже бачив схожий сценарій, коли енергетичний шантаж Кремля змусив Європу за лічені місяці відмовитися від російського газу.
Сьогодні цей досвід повторює Близький Схід. Нафтові гіганти роблять ставку на саудівський трубопровід «Схід-Захід», який щодня качає 7 млн барелів прямо до Червоного моря в обхід іранських загроз.
«Озираючись назад, трубопровід Схід-Захід виглядає як геніальний стратегічний хід», — зауважив один зі співрозмовників FT.
Замість поодиноких маршрутів фахівці пропонують створити масштабну «павутину коридорів». Серед головних варіантів — реанімація амбітного проєкту IMEC, який підтримують США для прямого сполучення Індії з Європою через арабські порти.

Водночас у короткостроковій перспективі найбільш реальним виходом залишається модернізація ліній з Абу-Дабі до Фуджейри. Це дозволить наростити пропускну здатність негайно, не чекаючи завершення складних транскордонних переговорів та будівництва через пустелі.
Іран офіційно закрив Ормузьку протоку для суден США, Ізраїлю та їхніх союзників через ноту до ООН. За даними Reuters, Тегеран запровадив режим вибіркового проходу та дозволяє рух лише «неворожим» країнам за спеціальну плату. Поки китайські танкери вільно перетинають зону конфлікту, західний світ залишився без доступу до п’ятої частини світових запасів нафти та газу.
Країни Перської затоки почали сумніватися у надійності США через політику Дональда Трампа та загрозу атак іранських дронів на американські бази. Bloomberg зазначає, що арабські держави незадоволені відсутністю чітких гарантій безпеки від Вашингтона. Через це Саудівська Аравія та ОАЕ активно налагоджують зв'язки з Китаєм, розглядаючи Пекін як нового стабільного партнера у регіоні.
Ситуація стала критичною після заяви Білого дому про плани завершити операцію «Епічна лють» навіть без розблокування морських шляхів. The Wall Street Journal повідомляє, що США планують лише знищити ракети Тегерана за 4-6 тижнів і вивести війська. Така стратегія змушує експортерів негайно будувати наземні трубопроводи, оскільки це залишається єдиним способом доставити паливо на світовий ринок.
Паралельно з цим Саудівська Аравія вже розпочала переведення експорту на нафтопровід «Схід-Захід» і вивела його на рекордну потужність. За даними Al Arabiya, щоденне постачання через порт Янбу на Червоному морі вже сягнуло 5 мільйонів барелів. Попри те, що цей шлях не здатний повністю замінити Ормузьку протоку, він став головним страховим полісом для світової економіки та стримав різкий стрибок цін на енергоносії.
Також раніше Інформатор повідомляв, що президент США Дональд Трамп заявив, що не виключає можливості перейменування Ормузької протоки на свою честь. За його словами, це станеться після встановлення над нею контролю США. Заява Трампа вже викликала численні жарти, обурення та обговорення.