В умовах ведення бойових дій військовослужбовці часто не мають фізичної можливості відвідати нотаріуса
В умовах інтенсивних бойових дій та обмеженого доступу до цивільної інфраструктури держава забезпечила військовослужбовців механізмом прямої реалізації юридичних прав. Командири військових частин наділені повноваженнями посвідчувати документи, що мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених актів. Міністерство оборони України розповідає, чому військовим варто посвідчити деякі документи без нотаріуса вже зараз, які саме документи може посвідчити командир та як це відбувається.
В умовах ведення бойових дій військовослужбовці часто не мають фізичної можливості відвідати нотаріуса. Повноваження командира усувають цей бар'єр: захисник може прямо на місці служби (без поїздок, черг і держмита) оформити документи з повною юридичною силою.
Усі посвідчені командиром документи мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених. Їх можна у будь-який момент скасувати або оновити — шляхом подання нового документа тому самому командиру або нотаріусу.
Перелік документів, які може безкоштовно посвідчити командир:
Процедура починається зі звернення до безпосереднього командира або уповноваженої ним посадової особи. Перед посвідченням командир зобов'язаний роз'яснити права та юридичні наслідки, переконатися у вільному волевиявленні, перевірити відповідність документа законодавству і, за бажанням, допомогти скласти його проєкт. Підпис ставиться у присутності командира та свідків (обов’язково у випадку посвідчення заповіту), після чого документ реєструється у журналі.
Законодавством передбачено, що довіреності та заповіти передаються до Міністерства юстиції і надалі реєструються відповідно в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал особистого розпорядження долучається до особової справи та передається на зберігання до ТЦК та СП, а у військовослужбовця залишається копія документа з відповідною відміткою.
Повноваження командира посвідчувати документи – не винахід воєнного часу. Ця норма була закладена ще в Цивільному кодексі України (статті 245 і 1252) і конкретизована постановою Кабінету Міністрів № 419 1994 року: командир у місцях, де немає нотаріуса, завжди міг посвідчувати заповіти та довіреності для своїх підлеглих і членів їхніх сімей. Раніше ця норма діяла з єдиним територіальним обмеженням — повноваження надавалися виключно в тих локаціях, де не було доступу до послуг цивільних нотаріусів.
З початком повномасштабного вторгнення держава послідовно усувала це обмеження і розширювала перелік дій. Постановою КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року запроваджено особливий режим нотаріату в умовах воєнного стану: командир отримав право посвідчувати довіреності незалежно від місця дислокації. Постанова КМУ № 719 від 24 червня 2022 року уточнила перелік дій та порядок реєстрації посвідчених документів.
Найновіший пласт законодавства стосується особистих розпоряджень. Законом № 3995-IX від 1 лютого 2025 року закріплено право кожного військовослужбовця скласти окреме розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти – про розподіл грошового забезпечення. Постанова КМУ № 550 від 14 травня 2024 року (зі змінами № 449 від 15 квітня 2025 року) затвердила порядок передачі цих документів і надала командирам повноваження посвідчувати підписи на них.