Військовий аналітик пояснив: атаки на рятувальників у Харкові та Лавру в Києві - не помилки, а цілеспрямований терор проти цивільних
Росія навмисно б'є по рятувальниках, православних святинях і культурних пам'ятках - і робить це не через помилки чи випадковості, а як частину стратегії залякування. Цю тезу після масованої нічної атаки 15 червня обґрунтував у своєму Telegram-каналі військовий аналітик Андрій Копитько. Удари по цивільній інфраструктурі Харківщини Росія завдає системно - минулого разу під ракетний удар потрапив термінал "Нової пошти". У ніч на 15 червня масштаб терору виявився значно більшим - одночасно атакували Харків і Київ, а цілями знову стали люди без зброї і споруди без жодного військового значення.
Ключовий акцент аналізу - слово "навмисне". Росія та її політичне керівництво, військові й обслуга є злочинцями і терористами, чия мета полягає в тому, щоб сіяти страх. У Харкові повторним ударом по рятувальниках Росія вбила п'ятьох людей: четверо з них - співробітники ДСНС, ще один - представник Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради. Коли на місце атаки прибули рятувальники, ворог завдав повторного удару. За оцінкою аналітика Копитька, це не випадковість - Росія вночі умисно атакувала рятувальників, завдавши повторного удару, коли ті прибули ліквідувати наслідки першої атаки на Харків.
"Росіяни досі намагаються вдавати, що ведуть війну агресії в якомусь цивілізованому контексті. І багатьом добрим людям на Заході зручно вдавати, що це так", – зазначив експерт.
Паралельно з харківськими подіями Росія атакувала Київ. В ніч на 15 червня, близько першої години ночі, "Шахед" влучив в Успенський собор Києво-Печерської Лаври - у Стефанівський приділ. Ворог двічі атакував святиню - і обидва рази намагався знищити Успенський собор. Другий безпілотник, за траєкторією удару, мав убити пожежних, які гасили собор, проте трохи відхилився і влучив у дах "Мистецького арсеналу".
Копитько особливо підкреслює: навколо Лаври і Арсеналу немає жодних військових об'єктів. Це була навмисна атака по цивільній цілі з найвищим охоронним статусом - об'єкта зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Обстріли були абсолютно прицільними по святинях православ'я і християнства, яким у цьому році виповнюється 975 років. В Успенському соборі після влучання шахеда і пожежі існує небезпека обвалу.
Росія вночі проти 15 червня масовано атакувала Київ ракетами та ударними безпілотниками. Пошкоджень зазнали понад 40 локацій - ворог бив по житлових висотках, цивільних та культурних пам'ятках. У Києві тієї ночі загинули п'ятеро людей. Напередодні в Харкові Росія вдарила дроном по Харківському художньому музею, а вогнеборці змушені були ховатися в переходах метро через загрозу повторних атак - станція знаходиться за 50 метрів від музею.
Копитько нагадує й про системні атаки по інших цивільних об'єктах: кіностудія імені Олександра Довженка в Києві неодноразово горіла після прямих влучань. Також Росія атакувала найбільший термінал "Нової пошти" у Києві та завдавала ударів по житлових будинках у Сумах. Вранці 15 червня окупанти вбили цивільного в Херсоні та поранили ще двох. Аналітик наголошує: цей список можна продовжувати нескінченно.
Україна терміново ініціює всі відповідні процедури в рамках ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми, вимагаючи адекватної відповіді на удар по Лаврі, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль назвав атаку свідченням небажання Росії вести мирні переговори. Обидві заяви підкреслюють: світ фіксує навмисний характер цих ударів.
Окремий блок аналізу стосується позиції Заходу. Путін навмисно відтермінував удари до завершення дня народження Трампа, щоб не зіпсувати свято, - а потім завдав масованої атаки, яка потрапила в американський прайм-тайм. Удар по Україні одразу після розмови Путіна з президентом США формує картину: або США не проти, або не здатні нічого вдіяти. Заповітна мрія Кремля - приниження Америки - нікуди не зникла, наголошує Копитько.
Аналітик застерігає: небажання розібратися з московськими терористами лише накопичує ризики, які вибухнуть у найнезручніший момент - і призведуть не до втрати грошей, а до крові. Ті, хто на Заході зображає ці злочини "прийнятними рамками" загарбницької війни, - лицеміри. Говорити з терористами іноді доводиться, зазначає Копитько, але є чітка межа: коли починається спроба домовитись за рахунок жертви агресії.
Харківська трагедія 15 червня - не перший випадок навмисних ударів по рятувальниках. Атаки на рятувальників у Нікопольському районі відбуваються регулярно: у квітні цього року російські війська тричі за день вдарили по пожежно-рятувальному автомобілю. Надзвичайники якраз прямували на виклик після попередньої атаки. Тактика "подвійного удару" - спочатку по цивільному об'єкту, потім по тих, хто прибуває рятувати, - є задокументованим методом Росії на різних напрямках фронту.
Системний характер атак підтверджують і дії проти культурних пам'яток. Удари по центру Харкова, де під обстріл потрапляє цивільна інфраструктура і житлові будинки, тривають роками. Тепер до цих цілей додалися православні святині і арт-простори з найвищим міжнародним охоронним статусом. Кожна така атака - це не помилка навігації дрона, а елемент стратегії терору проти українського суспільства та його культурної пам'яті.