ЮНЕСКО публікує новини про біосферні заповідники, але мовчить про удар по Києву - експерт Копитько
Поки організація оприлюднила матеріали про діалог Словаччини і Танзанії, Успенський собор горів від влучання дрона
З ранку 15 червня на офіційному сайті ЮНЕСКО вже з'явились три нові публікації за цей день - жодна з них не стосується удару Росії по Києво-Печерській лаврі. Тієї ж ночі Київ зазнав масованого удару - загинули четверо людей, десятки отримали поранення. Один із ударів прийшовся по унікальному об'єкту Списку всесвітньої спадщини.
Поки Успенський собор горів від влучання дрона, організація, яка покликана захищати важливі місця планети, публікувала матеріал про розвиток діалогу між Словаччиною і Танзанією у сфері зміцнення біосферних заповідників. Аналогічна тиша - і на офіційній сторінці ЮНЕСКО у Facebook, зазначив медіаексперт Андрій Копитько:
11 утра. На сайте ЮНЕСКО уже три новости за 15.06. И на странице в ФБ свежий пост. О важном и срочном. Например, о развитии диалога между Словакией и Танзанией в деле укрепления биосферных заповедников. Только не об ударе России по объекту из списка Всемирного культурного наследия в Киеве.
У ніч на 15 червня, близько першої години ночі, "Шахед" влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври - в Стефанівський приділ. Внаслідок масованої російської атаки на Київ на території Національного заповідника пошкоджено щонайменше п'ять об'єктів національного значення та кілька пам'яток місцевого значення. В Успенському соборі існує навіть небезпека обвалу.
Україна запустила міжнародні механізми через знищення святині
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна запускає процедури в межах ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми, вимагаючи негайної й адекватної відповіді на удар по лаврі. Києво-Печерська лавра внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а умисне знищення культурних цінностей під час війни є воєнним злочином згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року. Мовчання організації на тлі таких заяв виглядає особливо промовисто.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро засудив "надзвичайно серйозні пошкодження Успенського собору, об'єкта Всесвітньої спадщини". Він заявив, що масована атака на Україну у ніч на 15 червня продемонструвала всю міру жорстокості Росії. "Для нас, французів, це рівносильно бомбардуванню Нотр-Даму або Сен-Дені, що, звісно, є неприйнятним", - сказав він.
"Коли під ударом опиняється Києво-Печерська лавра, йдеться не лише про Україну. Це спадщина, що належить усьому людству", - заявила віцепрем'єрка Тетяна Бережна, закликавши міжнародну спільноту посилити тиск на Росію. За час повномасштабної війни ударів зазнавали об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема території Софії Київської та Києво-Печерської лаври. Такі удари важко вважати випадковими.
Лавра відновлювала роботу до нового удару
Ще на початку 2026 року Києво-Печерська лавра поступово відновлювала режим роботи після попередніх пошкоджень. З 25 лютого 2026 року у Києві відновлено доступ до Ближніх печер заповідника в контрольованому режимі для організованих груп за попереднім записом. Удар 15 червня перекреслив це відновлення - лавру тимчасово закрили для відвідувачів "з метою забезпечення безпеки людей і збереження пам'яток". Про відкриття Ближніх печер лаври раніше повідомляв Інформатор.
Масований удар по Києву 15 червня - не перший цього року. Менш як за два тижні до цього, у ніч на 24 травня 2026 року, столиця вже зазнала потужного повітряного удару з боку РФ. Від початку повномасштабного вторгнення в Києві зазнали пошкоджень понад 240 об'єктів культурної спадщини, і поточний 2026 рік став одним із найскладніших для історичного фонду міста. Деталі про наслідки травневої атаки на Київ Інформатор публікував раніше.
Слідкуйте за нами у Telegram
