Митрополит Климент засудив нічний російський обстріл Успенського собору та назвав його відображенням страждань українців
Росія вночі 15 червня вдарила по Успенському собору Києво-Печерської лаври - один із найдавніших православних храмів України загорівся й зазнав серйозних руйнувань. В УПЦ МП рішуче засудили атаку і назвали пошкодження собору символом страждань усього українського народу. Частина користувачів соціальних мереж пов'язала удар із нещодавніми рішеннями щодо присутності церкви на території заповідника, а гендиректор Лаври вказав на передсамітний контекст події.
Реакцію УПЦ МП на атаку РФ оприлюднило видання "Громадське". Зазначається, що внаслідок подвійного удару загорілася покрівля Успенського собору, а також була пошкоджена башта Іоанна Кушника, яка входить до складу оборонних споруд Верхньої лаври XVII-XVIII століть. Площа пожежі сягнула близько 800 квадратних метрів. Після атаки з собору евакуювали релігійні реліквії та музейні експонати.
"Під обстріл потрапила не просто історична споруда, а велика християнська святиня. Водночас рани, яких цієї ночі зазнав Успенський собор, є відображенням глибокої трагедії всього українського народу, який так само зранений війною, що вже давно переступила всі моральні межі", – заявив митрополит Ніжинський і Прилуцький УПЦ МП Климент.
Климент нагадав, що монахи Лаври з великими зусиллями розбудовували її та відроджували після радянських руйнувань. Митрополит також висловив переконання, що зруйноване знову буде відбудоване - так само, як вже не раз відроджувався сам Успенський собор. В УПЦ МП також повідомили, що відслужили заупокійну літію за всіма загиблими внаслідок масованої атаки по Україні.

Максим Остапенко, гендиректор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", також прокоментував подію:
"Тут може багато різних версій. Що в голові маньяка - дуже важко аналізувати, тому я просто звертаюся до всього світу, щоб люди подивилися і зрозуміли, з ким вони мають справу. Що ці люди нехтують цивільними об'єктами, ігнорують абсолютно все - загальнолюдські, і зараз вони показали, що і християнські цінності".
Остапенко звернув увагу, що атака відбулася напередодні саміту G7, де президент Зеленський мав зустрітися з президентом США Дональдом Трампом. На його думку, це "послання всьому світу" про те, що Росія не збирається рахуватися з будь-якими обмеженнями. Керівник заповідника також наголосив: Лавра вийшла з ролі "оплота русского мира" і починає служити Україні як справжня святиня, а не майданчик для пропаганди - і саме це "дуже сильно тригерить" ворога.
Частина користувачів соцмереж припустила, що удар по Лаврі був пов'язаний із недавніми рішеннями українських властей щодо святині. Історик Вахтанг Кіпіані заявив, що удар по Лаврі є актом відплати за виселення РПЦ з Дальніх печер та плани встановити пам'ятник Мазепі. Кіпіані написав у соцмережах, що це "помста за наше бажання не бути росіянами". Остапенко, у свою чергу, розповів, що в Успенському соборі планували встановити пам'ятник Константину Острозькому - переможцю московитів у битві під Оршею.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в межах ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів у відповідь на атаку. Києво-Печерська лавра входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року. Попри це Росія вже вдруге завдала удару по комплексу: у ніч проти 24 січня 2026 року об'єкти заповідника зазнали пошкоджень, зокрема постраждали корпус вхідної частини до Дальніх печер та Аннозачатіївська церква.
Питання присутності УПЦ МП на території Лаври залишалося болючим упродовж кількох останніх років. Верхня лавра - Успенський собор та Трапезний храм - вже перейшла у користування ПЦУ. Приміщення Нижньої лаври досі знаходяться у користуванні Московського патріархату, оскільки тривають суди щодо розірвання договору оренди. Паралельно з судовими процесами Росія методично знищує українські культурні цінності - від книг і бібліотек до архітектурних пам'яток, демонструючи системний підхід до стирання ідентичності.
Окремим кроком у цьому протистоянні став закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Відтепер Російська православна церква в Україні поза законом, а пов'язані з нею релігійні організації мали три місяці, щоб розірвати будь-які зв'язки з московським центром. На кожну структуру, яка цього не зробить, чекають суд і заборона. Успенський собор, що горів цієї ночі, став символом - і тієї боротьби за духовну незалежність, і тієї ціни, яку Україна платить за власну ідентичність.