Після криптовалютної операції на картку ПриватБанку клієнтка заявила про неможливість користування рахунком
Жінка вивела близько 93 доларів (приблизно 4 200 гривень) з криптовалютної біржі на картку ПриватБанк і вже наступного дня виявила, що доступ до власних коштів заблоковано. Вона надала всі необхідні документи та звернулася до відділення банку, однак чіткого пояснення щодо подальших дій так і не отримала. Про це вона написала 30 травня у соціальній мережі Threads.
Вона переказала кошти з криптовалютної біржі Bybit на картку ПриватБанку. Наступного дня їй зателефонували та повідомили про блокування через скаргу щодо транзакції. У чаті підтримки клієнтка надала скріншоти квитанцій, відеозапис листування та інші докази законності коштів. Банк запропонував два виходи - повернути отримане або звернутися до правоохоронних органів.
Клієнтка відмовилась повертати гроші, оскільки гривневий еквівалент не гарантує відшкодування суми в доларах, і подала заяву до поліції. Далі у відділенні банку працівники не змогли навіть отримати доступ до її облікового запису та обмежились поданням "внутрішньої заявки". Під час повторного візиту спеціаліст порадила зателефонувати на гарячу лінію прямо у відділенні, але автоматична система переривала виклик, так і не з'єднавши з оператором. Чіткої відповіді щодо подальших дій вона не отримала. Наразі клієнтка позбавлена доступу до власних коштів.
"Чому ви не відповідаєте? Що це за безлад і беззаконня? Я залишилася без своїх коштів, не порушуючи жодних законів", - заявила клієнтка.
Один із користувачів у коментарях зазначив, що P2P-обмін на Bybit давно вважається ризикованим через шахраїв, які використовують дроп-рахунки. За його словами, є ймовірність, що переказ надійшов зі скомпрометованого рахунку - і саме тому банк заморозив кошти в рамках фінансового моніторингу. Він також додав, що в Україні криптовалюта досі не має повноцінного правового регулювання, тому банки перевіряють походження таких надходжень самостійно. Після завершення перевірки кошти мають повернути.
Головна проблема ситуації - не сам факт блокування, а повна відсутність комунікації з боку банку. Фінансовий моніторинг є законним інструментом, але клієнт має право знати, що саме перевіряється і скільки це триватиме.
Якщо переказ справді надійшов з рахунку, причетного до шахрайства, клієнтка формально може стати учасницею справи як потерпіла - а не як порушниця. У такому разі кошти заморожуються до з'ясування обставин у рамках кримінального провадження. Саме тому звернення до поліції, яке вона вже зробила, є правильним кроком - навіть якщо банк цього не пояснив.
Паралельно з поліцією варто подати офіційну скаргу до Національного банку України. Регулятор має повноваження зобов'язати банк надати письмові роз'яснення щодо підстав блокування та строків розгляду.

Схожа ситуація трапилась з іншою клієнткою, яка надала документи про походження коштів до ПриватБанку, але отримала блокування рахунків і відмову від обслуговування. Різні співробітники банку висували суперечливі вимоги, система не фіксувала подані дані - і зрештою установа заявила про припинення обслуговування, посилаючись на нібито ненадання документів.
В іншому випадку фінансова установа заблокувала ліміт на зняття готівки підприємиці-ФОП, попри надані податкові декларації та скаргу до НБУ. Оператори підтримки відхиляли документи і закривали чат без пояснень. Ця справа показала, що офіційна скарга до регулятора іноді є єдиним дієвим способом отримати хоч якусь реакцію від банку.