Суд відмовив підприємниці, яка втратила 372 тисячі гривень через шахраїв, у стягненні коштів з ПриватБанку
Дарницький районний суд Києва 10 серпня відмовив підприємниці у позові до АТ КБ "ПриватБанк" про повернення 372 000 гривень, які зникли з її рахунку після дзвінків шахраїв, що представлялися працівниками банку. Суд визнав, що всі спірні платежі пройшли повну авторизацію через фінансовий номер телефону жінки, і не встановив вини банку.
Жінка звернулася до суду 2 червня 2026 року з позовом, вимагаючи визнати неналежним виконання банком обов'язків щодо захисту її облікового запису та повернути безпідставно списані кошти, як зазначено у рішенні Єдиного державного реєстру судових рішень. Позивачка є клієнткою АТ КБ "ПриватБанк" і користується банківськими послугами як фізична особа та як фізична особа-підприємець.
За її словами, 12 листопада 2025 року невстановлені особи, які представлялися працівниками АТ КБ "ПриватБанк", шляхом телефонних дзвінків ввели її в оману щодо нібито існування загрози втрати коштів та отримали можливість впливати на її дії під час користування банківськими сервісами. Внаслідок цього з її рахунків та картки було проведено фінансові операції на загальну суму 372 000 гривень.
Жінка вважала, що банк не забезпечив належного контролю за операціями та не заблокував підозрілі транзакції, тому вимагала:
ФОП здійснила з рахунку чотири вихідні платежі на загальну суму 372 000 гривень: платіж на суму 90 000 грн, платіж на суму 82 000 грн, платіж на суму 100 000 грн та платіж на суму 100 000 грн, з призначенням "зворотна фінансова допомога на підставі договору". ПриватБанк у відзиві повністю заперечив проти позову, наголосивши, що операції були здійснені після належної авторизації.
"Спірні операції були здійснені після належної авторизації позивача у системах дистанційного обслуговування, із застосуванням фінансового номера телефону, OTP-підтверджень, мобільного застосунку та кваліфікованого електронного підпису", - зазначив представник АТ КБ "ПриватБанк" у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 12 листопада 2025 року авторизації здійснювалися за логіном, який відповідає фінансовому номеру позивачки, із використанням пристрою Apple iPhone, IP-адреси та OTP/мобільного застосунку. При цьому з наданих банком журналів змін PIN-кодів та фінансового телефону не вбачається, що в період здійснення спірних операцій відбувалася зміна фінансового номера телефону позивача або зміна PIN-кодів до карток. Крім того, довідка банку підтвердила, що заборгованість за кредитним договором від 12.11.2025 року відсутня, оскільки кредит було закрито ще 30 грудня 2025 року.

Суд наголосив, що сам по собі факт телефонного впливу невстановлених осіб, які представлялися працівниками банку, не свідчить автоматично про несанкціонований доступ до банківського рахунку саме з вини банку. Позивачка не надала доказів того, що операції були здійснені без застосування її засобів підтвердження чи внаслідок технічного збою.
Суд також зазначив, що наявність кримінального провадження за заявою позивача також не є самостійним доказом вини відповідача або факту неналежного виконання ним банківських обов'язків, оскільки відомості з ЄРДР підтверджують лише факт реєстрації провадження, а не встановлюють обставин цивільно-правової відповідальності банку.
За результатами розгляду справи суд:
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту неналежного виконання АТ КБ "ПриватБанк" обов'язків щодо забезпечення безпеки дистанційного банкінгу, не доведено протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю банку та заявленою шкодою. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Раніше Інформатор повідомляв, що ПриватБанк відмовився повертати клієнту вкрадені шахраями з рахунку кошти у розмірі 44 555 гривень, і суд також розглядав питання належної авторизації спірних операцій. Також ми писали, що суд змусив ПриватБанк відновити кошти жінці, яку обдурили лжепрацівники Київстару - у цьому випадку рішення суду виявилося на боці клієнтки.