Чоловік вказує, що особисто звертався до відділення ПриватБанку з приводу несанкціонованого списання коштів з його рахунку, здійснення блокування рахунку та проведення службового розслідування
ПриватБанк змушує чоловіка закрити борг за кредитом у розмірі 52 309 гривень. Однак він відмовляється вносити кошти на погашення, бо заборгованість виникла через шахраїв. Про це йдеться у рішенні Народицького районного суду Житомирської області, опублікованому 11 березня 2026 року.
15 січня 2025 року чоловік звернувся до ПриватБанку з метою отримання банківських послуг й підписав у системі самообслуговування Приват-24 за допомогою ОТР пароля паспорт кредиту і заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодивши отримання кредиту на таких умовах: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 200 тисяч гривень; тип кредитної карти - «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; кількість та розмір платежів - сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 гривень щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60%. У цей же день він отримав кредитну картку, зі строком дії до 01/29, тип - «Універсальна». Крім того, цього ж дня він скористався кредитним лімітом, по карті було проведено дві транзакції з переказу коштів на суму 20 тисяч гривень кожна, однак обов'язки щодо повернення заборгованості за кредитом та відсотками не виконав, посилаючись на спірність кредитної операції та вчинення шахрайських дій невідомими особами. В процесі підготовки позовної заяви було проведено перевірку та встановлено, що вхід у додаток Приват-24 (авторизація) здійснювався з типового для клієнта пристрою Redmi 8A/Xiaomi Android, 10, інформація, яка б свідчила про те, що у період здійснення переказів коштів відбувся несанкціонований вхід в додаток клієнта не отримано, натомість встановлено, що операції було здійснено безпосередньо клієнтом або ним під впливом інших осіб шляхом надання віддаленого доступу до власного девайса та завантаження додатка «Dopomoga 24», а втрата коштів відбулась через власну недбалість та власні дії клієнта.
24 лютого 2025 року чоловік подав відклик на позов, у якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що 15 січня 2025 року він особисто звернувся до відділення банку з приводу несанкціонованого списання коштів з його рахунку, здійснення блокування рахунку та проведення службового розслідування. Також звернувся до поліції з приводу вчинення щодо нього шахрайських дій, про що 16 січня 2025 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, та останнього визнано потерпілим у кримінальному провадженні. 16 квітня 2025 року клієнт звернувся з письмовою заявою до банку, в якій, окрім повідомлення про вчинення щодо нього шахрайства, просив анулювати заборгованість, у чому йому було відмовлено письмовим листом. Вказані дії свідчать про відсутність у нього волевиявлення на зняття коштів з рахунку. Також зазначив, що банком не надано суду доказів про те, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, а тому не повинен нести відповідальність за такі операції. За відсутності відповідних доказів сумніви та припущення мають тлумачитись на його користь, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, оскільки правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. Надані докази не підтверджують, що банком було вжито достатньо превентивних заходів для унеможливлення шахрайських операцій всупереч волевиявленню клієнта.
"Враховуючи те, що у правовідносинах, що склались між сторонами, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а також те, що надані банком докази не підтверджують, що позивачем було вжито достатньо превентивних заходів для унеможливлення шахрайських операцій всупереч волевиявленню клієнта, а також доказів, які можуть достовірно підтверджувати ту обставину, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд виходить з відсутності вини відповідача у здійсненні платіжних операцій коштів, та вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити", - наголосив суд.