У ПриватБанку вказують, що клієнт узгодив шахраям вхід в додатку Приват-24 зі зміною пароля до акаунта та з підтвердженням такої зміни через IVR дзвінок
Чоловік втратив з кредитної картки 34 639 гривень. Він просив ПриватБанк відновити кошти на рахунку, але йому відмовили, бо він надав доступ шахраям до свого акаунту в додатку Приват-24. Про це йдеться у рішенні Садгірського районного суду м. Чернівці, опублікованому 2 грудня 2025 року.
30 квітня 2024 року, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з банківського рахунку чоловіка, емітованого в АТ КБ "ПриватБанк" відбулося несанкціоноване списання коштів у результаті шахрайських дій третіх осіб. Просить, зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на карткових рахунках, відкритих на його ім'я, у розмірі, що існував станом на 28 квітня 2024 року, тобто до моменту здійснення несанкціонованих фінансових операцій у період з 29 квітня 2024 року по 2 травня 2024 року, зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування відсотків, щомісячних платежів та будь-яких штрафних санкцій за картковими рахунками у частині кредитного ліміту, заборгованість за яким виникла внаслідок несанкціонованих фінансових операцій (транзакцій), здійснених у період з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року, а також списати вже нараховані у зв'язку з цим відсотки.
АТ КБ "ПриватБанк" у своєму відклику заперечило позов та пояснило, що 29.04.2024 року чоловік узгодив шахраям вхід в додатку Приват-24 зі зміною пароля до акаунта та з підтвердженням такої зміни через IVR дзвінок, з отриманням повідомлення від банку про зміну логіну. А також подальшим введенням вірного пін-коду карти. Маючи доступ до акаунту Приват-24 клієнта шахраї (отримали повні дані, номер картки, термін дії, CVV2 код) додали віртуальну картку, потім автоматично її оновили на карту, змін PIN кодів по вказаних картках не було, що дає розуміння про розголошення вказаної інформації самим клієнтом. Факт його звернення до правоохоронних органів та, навіть, порушення кримінальної справи, не підтверджує наявність факту шахрайства сторонніми особами до закінчення проведення досудового розслідування та постановлення відповідного судового рішення. Просило суд відмовити в задоволенні його позовних вимог.
Суд з'ясував, що чоловік є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користувачем послуг банку. На його ім'я відкрито два карткові рахунки. Відповідно до витягу з ЄРДР від 27 серпня 2024 року внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом того, що в період з 30.04.2024 року по 01.05.2024 року, невідома особа шахрайським шляхом за допомогою електрообчислювальної техніки заволоділа коштами в сумі 34 639 гривень, які були перераховані з кредитної картки ПриватБанку на невідомий рахунок без його відома та згоди від 26.08.2024 року.
Суд задовольнив позов чоловіка. АТ КБ «ПриватБанк» зобов'язали відновити залишок коштів на карткових рахунках, відкритих на його ім'я, у розмірі, що існував станом на 29 квітня 2024 року, тобто до моменту здійснення несанкціонованих фінансових операцій у період з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року. Фінустанова має припинити нарахування за картковими рахунками процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року. Банк має скасувати нараховані за картковими рахунками проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року.
"У матеріалах справи наявна копія заяви-повідомлення про несанкціоноване списання коштів з рахунку та закриття заборгованості від 19.11.2024 року у відповідь на яке, відповідач відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Суд звертає увагу, що факт звернення до банку щодо незаконних транзакцій та звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій свідчать про те, що у позивача дійсно була відсутня воля на вчинення банківських операцій за вказані періоди. Суд також бере до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно банку. Заперечення відповідача належним чином не обґрунтовані. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Суд приходить до висновку, що позивач здійснив всі визначені заходи, які передбачені в цьому випадку щодо доведення своєї невинуватості у здійсненні зазначених дій, а отже, як користувач картки не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його власника, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції", - наголосив суд.