Киянка втратила з рахунку в ПриватБанку понад 88 тис. грн після фейкового дзвінка від імені Київстару - що вирішив суд
Апеляційний суд Києва відмовив у стягненні 88 628,74 грн з ПриватБанку через шахрайство з підміною сім-карти.
Київський апеляційний суд 31 серпня залишив без задоволення апеляційну скаргу на рішення, яким жінці відмовили у стягненні 88 628,74 грн, викрадених шахраями з її банківських рахунків. Колегія суддів дійшла висновку, що саме позивачка сприяла втраті грошей, розкривши шахраям конфіденційну інформацію.
Справу розглядав Печерський районний суд міста Києва, який 12 вересня 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог позивачки до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк". Не погодившись з рішенням, представник позивачки - адвокат Чутченко Сергій Олексійович - звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду з проханням скасувати рішення першої інстанції та стягнути кошти з банку повністю. Повний текст постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Як встановив суд, 14 жовтня 2023 року невідома особа зателефонувала позивачці з певного номера телефону і, представившись працівником мобільного оператора "Київстар", шляхом обману отримала доступ до додатку "Приват24". Під час розмови жінка, виконуючи вказівки шахраїв, набрала комбінацію цифр - код-пароль, який надійшов їй на фінансовий номер телефону у вигляді SMS-повідомлення. Це дало змогу третім особам увійти в акаунт Приват24 і отримати доступ до її рахунків.
"Мені вчора подзвонили, це моя халатність, сказали що треба провести заміну сім-карти. Потрібно було набрати комбінацію, вони мені продиктували комбінацію, я набрала цю комбінацію", - розповіла позивачка під час телефонної розмови, зафіксованої на аудіозаписі.
Внаслідок цих дій з рахунків позивачки списали та перерахували на користь третіх осіб грошові кошти на загальну суму 88 628,74 грн. За даними виписок по рахунках, списання відбувалося саме з кредитного ліміту. 16 жовтня 2023 року жінка звернулася до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення. За результатами цього звернення відкрили кримінальне провадження №12023270350000499 за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. До банку з письмовою заявою вона звернулася лише 3 листопада 2023 року.
В апеляційній скарзі адвокат Чутченко Сергій Олексійович наголошував на кількох аргументах:
- саме банк, за практикою Верховного Суду, має доводити, що користувач своїми діями сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера;
- банк порушив вимоги статті 68 Закону України "Про платіжні послуги" щодо посиленої автентифікації, бо доступ до рахунку здійснювався з нового, нетипового для позивачки пристрою M2006C3MNGJREDMI;
- позивачка негайно повідомила банк про шахрайські дії телефоном 14 жовтня 2023 року, що є належним повідомленням згідно з частинами 4, 5 статті 87 Закону України "Про платіжні послуги";
- обраний спосіб захисту - стягнення коштів - є ефективним та прямо передбаченим статтею 1073 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача Рура Н.В. подала відзив на апеляційну скаргу, наголосивши, що позивачка не зазначила, які саме транзакції вважає спірними. За її словами, жінка розголосила конфіденційну інформацію, а до банку звернулася лише 15 жовтня 2023 року, а не 14 жовтня, тобто не негайно. Крім того, відповідач стверджував, що списані кошти є кредитними, а тому не підлягають стягненню.
Суд визначив, хто відповідає за втрачені кошти
Колегія суддів послалася на пункти 4 та 5 частини двадцятої статті 38 Закону України "Про платіжні послуги", згідно з якими користувач зобов'язаний не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та негайно повідомляти емітента про факт її втрати. Відповідно до частини 5 статті 87 цього ж закону, до моменту такого повідомлення ризик збитків та відповідальність за неналежні платіжні операції покладаються саме на платника.
Суд визнав, що позивачка добровільно повідомила третім особам інформацію, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, і не заперечувала цього. Колегія суддів послалася на статтю 614 Цивільного кодексу України, за якою особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини, якщо не доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів. Навіть за наявності порушень з боку банку щодо посиленої автентифікації, суд вважає, що дії позивачки з розголошення інформації є підставою для звільнення банку від відповідальності.
Щодо способу захисту суд зазначив, що оскільки списані кошти є кредитними, належним способом захисту було би відновлення залишку кредитних коштів на рахунку, а не стягнення коштів як безпідставно набутих. Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Оскільки неправомірності дій банку позивачка не довела, підстав для стягнення коштів немає.
Ухвала суду
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:
- апеляційну скаргу представника позивачки - адвоката Чутченка Сергія Олексійовича - залишити без задоволення;
- рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з дня її ухвалення.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї зателефонували жінці від імені Київстару і, скориставшись схожою схемою з нібито продовженням дії сім-карти, оформили на неї кредит у мікрофінансовій компанії. У тій справі суд встановив, що ідентифікація позичальниці кредитодавцем виявилася неповною, і відмовив у стягненні заборгованості.
Також ми писали, що шахраї вкрали з рахунку в ПриватБанку 55 тисяч гривень через фейкову "ОЛХ-доставку". У цій справі суд теж визнав, що відповідальність за втрату коштів несе клієнтка, яка сама перейшла за фішинговим посиланням і ввела дані картки.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
