Суд визнав, що клієнтка сама розкрила дані картки шахраям, тому Приватбанк не відповідає за списання коштів
Рівненський районний суд Рівненської області 30 червня відмовив жінці у позові до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка вимагала списати кредитну заборгованість і повернути 55 838,95 грн, сплачені нею в рахунок погашення боргу після того, як шахраї заволоділи її грошима через фейкову "ОЛХ-доставку". Суд встановив, що позивачка власноруч перейшла за фішинговим посиланням і ввела дані картки, тому відповідальність за втрачені кошти покладена саме на неї.
Позов до суду подала жінка через свого представника - адвоката Лук'янчук В.С. За її словами, 12 лютого 2024 року з 15:00 до 16:01 під час продажу товарів через мережу "ОЛХ" невідома особа під приводом купівлі товару здійснила зняття коштів без її згоди на суму 73 794,54 грн. Повний текст рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Гроші перерахували з двох її рахунків у АТ КБ "ПриватБанк" на картки третіх осіб, залучених до справи.
Позивачка вимагала:
За розрахунками жінки, ця сума складалася з 25 728 грн, які вона внесла на кредитний рахунок, та 30 110,95 грн списаних банком відсотків за користування кредитом. Вона наполягала, що всі перекази 12 лютого 2024 року були здійснені без її згоди, а банк мав призупинити нарахування відсотків через кримінальне провадження за фактом шахрайства.
Представник відповідача заперечувала проти позову, посилаючись на службову перевірку банку. За її даними, жінка сама отримала посилання на "верифікацію картки", ввела номер картки, термін дії, CVV-код і пароль від "Приват24", а потім особисто зайшла у застосунок і двічі переказала кошти на рахунки, продиктовані шахраями під виглядом служби підтримки OLX.
"Клієнтка особисто зайшла у свій акаунт Приват24 та провела оплату зі своєї картки на продиктований дозвонювачами номер тестового рахунку", - зазначено в матеріалах службової перевірки АТ КБ "ПриватБанк".

Суд дослідив звукозапис розмови жінки з оператором гарячої лінії банку і встановив, що частину коштів вона перерахувала самостійно, а частину списали шахраї. Також з'ясувалося, що жінка підтвердила перехід за посиланням і введення реквізитів картки під час цієї розмови.
Суд зазначив, що зміни паролю облікового запису "Приват24" в період з 1 по 12 лютого 2024 року не виявлено, а заблокували акаунт лише о 17:15 12 лютого - вже після того, як жінка звернулася про шахрайство, тоді як перший переказ відбувся о 15:00 того самого дня. Суд послався на позиції Верховного Суду, згідно з якими до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту ризик збитків несе користувач, а не банк.
Крім того, суд звернув увагу, що жінка спочатку добровільно погашала кредитну заборгованість на суму 55 838,95 грн, останній платіж внесла 1 лютого 2025 року, а вже 14 квітня 2025 року подала позов з вимогою стягнути ці ж кошти з банку. Таку поведінку суд визнав суперечливою відповідно до доктрини venire contra factum proprium.
Суд також погодився з доводами банку, що вимога про списання заборгованості є неналежним способом захисту прав, а питання виключення інформації з кредитної історії взагалі не належить до повноважень банку - цим займається Бюро кредитних історій. Ефективним способом захисту суд назвав звернення позивачки з окремим позовом до осіб, яким були перераховані її гроші.
Розглянувши справу, Рівненський районний суд Рівненської області ухвалив:
Суд визнав недоведеним факт неналежного чи помилкового переказу з боку банку і встановив, що саме дії позивачки - перехід за фішинговим посиланням та розголошення даних картки - дали шахраям змогу ініціювати платіжні операції.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї оформили кредит на 121 тисячу гривень на клієнта ПриватБанку, але в тому випадку суд, навпаки, зобов'язав банк скасувати нараховані відсотки, оскільки той не довів вини клієнта у втраті контролю над фінансовим номером телефону. Також ми писали, що суд зобов'язав ПриватБанк повернути львів'янину 136 898 гривень, викрадені шахраями через "Приват24", встановивши, що в тій справі саме банк не забезпечив належний захист коштів клієнта.