Киянка внесла на погашення кредиту в ПриватБанку 712 901 гривні, але вважає 23 487 гривень зайво сплаченими - що вирішив суд

У ПриватБанку вказують, що спірні кошти не можуть бути повернутими на підставі приписів статті 1212 ЦК України

Кредит
Клієнтка ПриватБанку внесла на погашення кредиту 712 901 гривні, але вимагає повернути суму в розмірі 23 487 гривень, яку зайво сплатила

Жінка внесла на рахунок кредитної картки грошову суму у розмірі 712 901 гривні, а загальна сума кредитних коштів, використаних нею, становить 689 414 гривень. Вона вважає, що грошова сума у розмірі 23 487 гривень була списана АТ КБ «ПриватБанк» з його рахунку без достатніх правових підстав, а отже підлягає поверненню. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 5 вересня 2025 року. 

16.11.2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» і жінкою підписано анкету-заяву про відкриття банківського рахунку та випуск платіжної картки. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.01.2022 року було задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості. З неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуть 29 170 гривень боргу за кредитним договором. 03.04.2023 року постановою Київського апеляційного суду скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24.01.2022 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення боргу за кредитним договором. Загалом було внесено на рахунок кредитної картки грошову суму у розмірі 712 901 гривні, а загальна сума кредитних коштів, використаних нею, становить 689 414 гривень, а отже сума зарахованих коштів нею на покриття кредитного зобов'язання перевищує розмір самого кредитного зобов'язання на 23 487 гривень. Вважає, що грошова сума у розмірі 23 487 гривень була списана АТ КБ «ПриватБанк» з його рахунку без достатніх правових підстав, а отже підлягає поверненню, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

11.03.2025 через систему «Електронний Суд» АТ КБ «ПриватБанк» подав відклик на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки доводи жінки про наявність преюдиційних фактів, що доводять безпідставність отримання банком коштів в обсязі 23 487 гривень не відповідають змісту постанови №756/6828/21, якою власне не встановлено жодного преюдиційного факту, про які в позовній заяві вона зазначає. Зі змісту постанови №334/9823/21 від 03.04.2023 року вбачається, що апеляційним судом здійснено правову оцінку факту обсягів погашення, а отже суд вважав, «... що за період після активації картки із серпня 2015 року по 12.04.2021 року нею використано кредитних коштів у розмірі 689 414 гривень. За цей же період нею внесено на погашення кредиту коштів у розмірі 712 901 гривні. Отже, борг за тілом кредиту відсутній. При цьому колегія суддів керується тим, що з наданого банком розрахунку і на що звертає увагу в апеляційній скарзі відповідачка, вбачається, що частину повернутих коштів банк безпідставно зарахував на погашення процентів, комісій та пені, бо як вище вказувалось, вказаний банком розмір процентів, комісій та пені не обумовлений договором і не може бути застосований». Відтак, даний висновок суду віднесено до категорії судження, тобто оцінки певних обставин, а не встановлення фактичних обставин справи, які мають преюдиційне значення, як про це наголошує позивачка. Крім того, відповідно до розрахунків заборгованості та виписки, за весь період користування кредитними коштами з 24.08.2015 року по 12.04.2021 року всього нею було погашено (461306+1902+220821+10488+44+11 212) 705 977 гривень, а не 71 2901 гривні, як вказано в постанові №756/6828/21. А тому і різниця між 689 414 гривень та 705 977 гривень складає 16 563 гривень, замість визначеної нею в розмірі 23 487 гривень. Вказані підрахунки зроблені згідно з даними вказаних в розрахунках заборгованості та виписці, які надані самою ж громадянкою до позовної заяви в даній справі. Оскільки кошти, стягувались на підставі кредитного договору б/н від 16.11.2011 року та фактично отримані та використані кошти були повернуті позичальником добровільно, то спірні кошти не можуть бути повернутими на підставі приписів статті 1212 ЦК України. З аналізу виписки про рух коштів по її рахунках вбачається, що з моменту початку користування кредитними коштами (серпень 2015 року) вона систематично вчиняла дії, які вказують на визнання нею боргу та сплачувала кошти на погашення кредиту та нарахованих процентів. Заперечуючи надалі умови укладеного кредитного договору клієнтка діє суперечливо та недобросовісно. Якщо особі відомо, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, така вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Також вона звернулася до суду з позовними вимогами 13.02.2025 року з пропуском трирічного строку позовної давності, оскільки період за який вона просить стягнути безпідставно (на її думку) отримані банком кошти знаходиться за межами трирічного строку давності, а саме з вересня 2015 року по квітень 2021 року. У своєму позові вона не просить поновити строк позовної давності та не надає ніяких доказів поважності його пропуску.

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не надала належних доказів в обґрунтування заявлених вимог. 

"Суд враховує як доказ постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2023 року, справа №756/6828/21, якою підтверджується факт внесення жінкою коштів на погашення заборгованості за кредитом становить 712 901 гривні. Проте, суд не може врахувати твердження позивача, що постановою Київського апеляційного суду від 03.04.2023 року, справа №756/6828/21, підтверджується обставина, що грошова сума у розмірі 23 487 гривень була списана відповідачем з рахунку позивача без достатньої на те правової підстави, оскільки даний факт не відповідає дійсності, та спростовується самим змістом постанови. Також, суд бере до уваги те, що відклик відповідача не містить доказів ні на спростування, ні на підтвердження факту списання коштів у розмірі 23 487 гривень з рахунку позивача. Так, під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог", - наголосив суд. 

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити