Вартість кожного квитка становила 800 гривень, тобто в загальній сумі жінка сплатила 2 400 гривень
Жінка придбала три квитки на автобус сполученням Львів-Київ, але не змогла ними скористатися. Вона вимагає повернення коштів у розмірі 2 400 гривень. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 1 травня 2024 року.
05.07.2023 року жінка через сайт Busfor придбала у ТОВ «І-Тревелс» три квитки на автобус сполученням Львів-Київ. Через низку особистих причин вона здійснила спробу повернення квитків. Електронним листом їй повідомили про прийняття заявки на повернення коштів, бронювання скасували, а квитки повністю анулювали. Разом з тим, звернувшись до Busfor, громадянка отримала листа про те, що кошти не повернуть.
Суд з'ясував, що 05.07.2023 року жінка на сайті Busfor в агентства ТОВ «І-Тревелс» придбала три квитки на рейс Львів-Київ. Вартість кожного квитка становила 800 гривень, тобто в загальній сумі нею сплачено 2 400 гривень, на підтвердження чого надано виписку з додатка АТ «Державний ощадний банк України». Згідно з вищевказаними квитками, послуга з перевезення повинна була відбутись 05.07.2023 року о 06:45 з міста Львів, місце посадки - Центральний залізничний вокзал, місце призначення Київ. Одразу після придбання квитків нею було здійснено спробу повернути квитки на сайті, проте кнопка «Повернення» була неактивною. В розділі «Особистий кабінет» вона дізналась, що менше ніж за 12 годин до відправлення кошти не повертаються.
В матеріалах справи міститься фото роздруківка з сайту, яка підтверджує, що електронним листом 05.07.2023 року жінці було повідомлено про прийняття заявки на повернення коштів, скасування бронювання та анулювання квитків. Також 05.07.2023 року вона отримала листа про те, що повернення коштів за замовлення № 53725500 не є можливим.
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що перевізник проінформував її про скасування рейсу й у неї є право вимагати повне повернення вартості квитка.
"Доводи позивачки у позовній заяві, не є підставами для задоволення позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.