Киянин втратив 17,4 тисячі гривень через шахрайське посилання на допомогу в Ощадбанку на Фейсбуці - що вирішив суд
Деснянський суд Києва відмовив у позові до Ощадбанку, але зобов'язав отримувача коштів повернути гроші.
Деснянський районний суд Києва 23 вересня ухвалив рішення у справі про списання 17 400 гривень з банківської картки чоловіка, який перейшов за посиланням на грошову допомогу у Фейсбуці. Суд відмовив у позові до АТ "Державний ощадний банк України", але стягнув усю суму разом із комісією з жінки, на картку якої надійшли кошти.
Як зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач звернувся до суду з позовом до банку про захист прав споживачів. Чоловік стверджував, що 10 грудня 2024 року о 10:49 з його картки без його відома сталося списання 17 400 гривень через мобільний банкінг на картку іншого банку.
За словами позивача, він звертався за посиланням у Фейсбуці до Ощадбанку по грошову допомогу і вказав лише номер картки та телефон для довідок, жодних паролів чи кодів нікому не надавав. Він звернув увагу, що за три хвилини до переказу коштів його картку заблокували через нібито невірно введений ПІН-код. Отримавши смс про переказ грошей, чоловік звернувся з претензією до банку.
"Він, скоріш за все, у посиланні надав інформацію, яку не можна було надавати", - пояснили позивачу працівники відділу Ощадбанку.
Позивач наголошував, що банк додатково зняв з нього комісію за переказ у розмірі 179 гривень, тому вимагав стягнути з відповідача загалом 17 579 гривень. Пізніше він уточнив вимоги і попросив стягнути цю суму солідарно з банку та жінки, на картку якої потрапили гроші, а згодом залучив її як співвідповідачку у справі.
Представник АТ "Ощадбанк" адвокат Сергій Калюжний в позові до банку просив відмовити. Він пояснив, що 10 грудня 2024 року о 10:47 відбулася реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, направленого на фінансовий номер позивача. За даними банку, для входу в систему "Ощад 24/7" система здійснила автоматичний дзвінок, під час якого клієнту потрібно було натиснути цифру 1 і отримати одноразовий пароль - і клієнт це підтвердив.
Банк також звернув увагу, що смс про блокування картки насправді лише попереджало про можливе блокування після третьої невірної спроби введення ПІН-коду, а не повідомляло про фактичне блокування на момент переказу. Представник банку наголосив, що позивач не звертався до контакт-центру АТ "Ощадбанк" з підозрою на шахрайські списання, хоча зобов'язаний був це зробити за умовами договору.
Суд встановив, куди пішли гроші з картки
Судом встановлено, що з рахунку позивача через мобільний банкінг було списано 17 400 гривень з деталями транзакції "переказ коштів через UKR KYIV MOBILE BANKING на іншу картку", а також комісію 179 гривень. За інформацією, наданою ТОВ "Нова Пей" на виконання ухвали суду, кошти надійшли на картку, власницею якої є жінка, залучена згодом як співвідповідачка.
Позивач також звернувся до поліції із заявою про кримінальне правопорушення. Відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками шахрайства, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. У ході розслідування встановили, що чоловік перейшов за посиланням у Фейсбуці на отримання грошової допомоги і ввів дані своєї банківської картки, після чого невстановлена особа заволоділа коштами.
Розглядаючи вимоги до банку, суд дійшов висновку, що операції з переказу коштів було здійснено у мобільному додатку системи ДБО "Ощад24/7" та підтверджено біометричними даними або кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку. Суд зазначив, що позивач не надав доказів технічного збою банку чи неправомірного втручання у його системи, тому вимоги до АТ "Ощадбанк" визнав необґрунтованими.
Натомість щодо жінки, яка отримала кошти, суд застосував норму про безпідставне збагачення. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно потерпілому. Суд встановив, що жінка набула гроші позивача без достатньої правової підстави, а отже мусить їх повернути.
Що вирішив суд
Деснянський районний суд Києва ухвалив рішення, яким:
- відмовив у задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" повністю;
- задовольнив позовні вимоги до жінки-отримувачки коштів;
- стягнув з неї на користь позивача грошові кошти в розмірі 17 579 гривень;
- стягнув з неї на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Подібні справи про шахрайські перекази через мобільні додатки банків останнім часом стають предметом розгляду судів дедалі частіше. Українці масово потрапляють на фішингові посилання у соціальних мережах, де зловмисники під приводом виплати допомоги отримують доступ до банківських даних.
У цій справі ключовим стало те, що вхід у систему дистанційного банкінгу та підтвердження переказу відбулися коректно - з використанням фінансового номера, коду доступу чи біометрії клієнта. Тому суд визнав, що банк діяв правомірно, а відповідальність за втрачені кошти лягла на особу, яка фактично отримала гроші на свою картку без правових підстав для цього.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд наказав Ощадбанку повернути клієнту 29 900 гривень, вкрадених шахраями з картки, встановивши в тому випадку порушення з боку банку. Також ми писали, що з пенсійного рахунку Ощадбанку зникло 65 163 гривні, і суд розбирався, хто має відповідати за втрату цих коштів клієнта банку.
Слідкуйте за нами у Telegram
