У Дніпропетровській області створять індустріальний парк: обіцяють тисячу робочих місць та мільярди інвестицій, але є тривожні нюанси
Царичанська селищна рада Дніпропетровської області планує зареєструвати індустріальний парк на своїй території. Втім, ставить перед собою занадто амбітні цілі
Робоча група Царичанської селищної ради 14 вересня погодила проєкт концепції індустріального парку на Дніпропетровщині. Документ передбачає створення промислового майданчика на 18,1953 га з прогнозними інвестиціями 3,3 млрд грн і тисячею нових робочих місць до 2034 року. Проте детальний аналіз виявляє низку слабких місць - від невизначеності з інвесторами до застарілих економічних даних, на які спирається обґрунтування проєкту.
Згідно з концепцією, Царичанська селищна рада планує вкласти 50-60 млн грн з власного бюджету у створення індустріального парку. До 150 млн грн може надати держава на створення інфраструктури майбутнього об'єкту. Ще понад 251 млн грн має знайти керуюча компанія (у т.ч. у потенційних інвесторів), яка буде призначена.
Індустріальний парк - це територія, на яку можуть вкладатися частинами підприємства та інвестори і будувати там нові підприємства. Для цього вони мають податкові пільги: не платять мито, податок на землю і податок на прибуток державі. Створення і діяльність індустріальних парків координується Міністерством економіки та довкілля України. Основна перевага - створення спільної інфраструктури для різних підприємств в одному місці, що дозволяє кожному з них економити кошти. Частину коштів на розбудову індустріальних парків можна залучити з державного бюджету.
На даний момент у Дніпропетровській області вже є декілька індустріальних парків, втім, інформації про результати їхньої роботи бракує. Це, зокрема:
- "Кривбас" у Кривому Розі (зареєстровано у 2014 році);
- Innovation Forpost у Дніпрі (зареєстровано у 2018 році);
- "ЕкоСтіл" у Кривому Розі (зареєстровано у 2023 році).
- "Жовті Води" (зареєстровано у 2025 році).
Наступний крок у Царичанці - розгляд і затвердження концепції депутатами Царичанської селищної ради, після чого громада подаватиме документи до Міністерства економіки для включення парку до державного реєстру. Про хід засідання робочої групи повідомляє Царичанська селищна рада. З 15 по 24 вересня мешканці громади могли надсилати електронні листи зі своїми пропозиціями або застереженнями. За задумом ініціаторів, індустріальний парк розміститься у Царичанці, на комунальній землі, вільній від забудови, за 1,2 км від швидкісної автодороги Н-31 "Дніпро - Решетилівка".
Концепція визначає три профілі діяльності парку: основний - зберігання зернових і технічних культур та шокова заморозка ягід, а також два допоміжних - харчова промисловість з виробництвом напоїв і холодова логістика зі складами класу А. Документ обіцяє податок на прибуток на рівні 0 грн для учасників, які підпадуть під пільги, та щорічні платежі до бюджетів і фондів у розмірі понад 261 мільйон гривень при повному завантаженні парку.
Знайдено слабкі місця документа
Попри масштабні обіцянки, концепція будується здебільшого на прогнозних і орієнтовних показниках, які самі автори документа неодноразово називають "орієнтовними" чи "прогнозними". Наприклад, обсяг ПДВ у розрахунку 78,13 млн грн прямо позначено як "орієнтовний розрахунковий обсяг", а фактична сума, за визнанням авторів, залежатиме від структури продажів, експорту та податкового законодавства майбутніх періодів. Це означає, що вся фіскальна модель парку - лише один із можливих сценаріїв, а не гарантований результат.
Ще одна вразливість - відсутність підтверджених інвесторів чи керуючої компанії на етапі затвердження концепції. У документі йдеться, що "розвиток та залучення інвесторів" відбуватиметься "відповідно до ринкового попиту" вже після створення парку, тобто прогнозовані 1000 робочих місць і 3,3 млрд грн інвестицій - це радше мета, ніж узгоджений план із конкретними компаніями. Схожа проблема характерна для більшості новостворених індустріальних парків в Україні: лише третина з них мають хоча б одне діюче переробне підприємство, решта - здебільшого проєкти на папері.
Викликає питання і якість статистичного обґрунтування: значна частина економічних даних про Дніпропетровську область, на які спирається концепція, датована 2021-2022 роками (останніми доступними авторам даними) - тобто передвоєнним чи початком повномасштабного вторгнення періодом. Валовий регіональний продукт наведено за 2021 рік, а середню зарплату по області - за січень 2022 року, хоча за цей час регіон пережив релокацію підприємств, приплив внутрішньо переміщених осіб і суттєву перебудову економіки. Використання застарілих цифр як бази для розрахунку інвестиційної привабливості парку послаблює аргументацію документа. Хоча у даному випадку це не ключові показники.
Ризиком є і безпекова ситуація: концепція фактично не описує заходів захисту майбутньої інфраструктури парку від можливих обстрілів, хоча Дніпропетровська область прямо зазначена в документі як прифронтовий регіон, що вже зіткнувся з руйнуванням критичної інфраструктури. Автономна енергетика (трансформаторна підстанція, аварійна дизель-генераторна установка, дахові сонячні станції) закладена радше як елемент енергоефективності, а не як цілісна система захисту від воєнних ризиків.
При цьому на даний момент ворог активно нищить українську інфраструктуру та руйнує промислові підприємства різного спрямування, у т.ч. харчові: виробництво локшини REEVA, склад McDonald’s, виробництво і склади Sandora (PepsiCo), склади виробника морозива "Ласунка" тощо. Росіяни цього і не приховують: атакують цивільні підприємства, завдяки яким працює економіка та наповнюються бюджети. Водночас активної протидії російським атакам наразі немає, ППО на цей момент слабо здатна збивати російські балістичні ракети через відсутність антибалістики (насамперед Patriot) та справляється не з усіма реактивними дронами.
Ані Мінекономіки, ані селищна рада, ані інвестори у харчову промисловість не можуть гарантувати військовий захист таких підприємств. Тож безпекові питання ризикують відсунути розвиток індустріального парку на більш мирні часи.
З цього випливає, що миттєвого ефекту з припливом сотень мільйонів (у перспективі - кількох мільярдів) гривень капіталу у громаду створення індустріального парку не дасть. А інвестор (якщо такий не був відомий задовго до розробки концепції) не поспішатиме вкладати кошти та будувати щось практично з нуля у прифронтовому регіоні, яким стала Дніпропетровська область.
Окремо варто відзначити невизначеність із процедурами: відомості про об'єкти культурної спадщини та інженерно-геологічні обмеження документ прямо називає такими, що "підлягають уточненню" за результатами майбутніх вишукувань, хоча вже заздалегідь відомо, на якій земельній ділянці планують розташувати індустріальний парк, є його схематичне зображення. Це означає, що на момент погодження концепції місцевою владою частина базових юридичних і технічних параметрів проєкту ще не встановлена.
Перспективи індустріальних парків в Україні
Загалом в Україні станом на початок 2026 року зареєстровано 114 індустріальних парків, з яких 37 є активними, і саме динаміка зростання цього сегмента підштовхує громади по всій країні, включно з Царичанською, розробляти власні концепції. За 2025 рік до реєстру додали 27 нових проєктів, причому лідером за кількістю реєстрацій стала Київська область, а Дніпропетровщина отримала лише один новий парк - приватний проєкт у Жовтих Водах.
Втім, зростання кількості зареєстрованих парків не тотожне їхній реальній ефективності. За минулий рік з реєстру виключили рекордні вісім парків через відсутність діяльності учасників протягом трьох років, серед них були і проєкти великих інвестиційних груп. Це підкреслює головний ризик для Царичанки: сама наявність концепції та навіть включення до реєстру не гарантують, що на майданчику дійсно з'являться підприємства й обіцяні робочі місця.
Раніше Інформатор писав, що держпідтримка індустріальних парків в Україні часто розподіляється між обмеженим колом керуючих компаній, повʼязаних спільними бенефіціарами з ініціаторами створення парків, а лише 12 парків з проаналізованих реально управляються комунальними підприємствами місцевих рад. Також ми писали, що юристи критично оцінюють інші інструменти залучення інвестицій у промисловість: адвокат детально розібрав законопроєкт про податкові пільги для інвесторів і показав, що обіцяні податкові канікули можуть не спрацювати через міжнародні правила оподаткування транснаціональних компаній.
Детальніше про проєкт у Царичанці ми розкажемо у наступному матеріалі. Тим часом бізнесмен, який зареєстрував більше півсотні індустріальних парків на замовлення їхніх творців та компанії якого керують 10 з них, вже готовий допомогти місцевій владі Царичанки оформити документи.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- РФ вдарила по компанії зв’язку в Дніпрі — є пошкодження
- Біогаз в Україні - як перетворити відходи тваринництва на енергетичну незалежність та прибуток
- Міністр розвитку громад та територій Чернишов і міський голова Дніпра Філатов оглянули індустріальний парк
- Росіяни атакували завод з німецькими інвестиціями - виробництво зупинили повністю
