Шахраї через lifecell вкрали 105 тис. грн з картки ПриватБанку - що вирішив суд
Миколаївський апеляційний суд змінив рішення щодо стягнення з Приватбанку коштів, украдених шахраями через підміну сім-картки.
Миколаївський апеляційний суд 23 вересня скасував рішення про стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь миколаївчанки понад 105 тисяч гривень, які зникли з її рахунків після дій телефонних шахраїв, і зменшив суму компенсації майже вдвічі. Колегія суддів визнала, що частину вимог жінка обрала захищати неналежним способом, тому в цій частині позов не задовольнили.
Історія почалася 21 жовтня 2024 року, коли жінці зателефонували з невідомого номера, назвавшись представником мобільного оператора "лайфселл", і повідомили про технічний збій зв'язку. За вказівкою шахраїв вона змінила пароль доступу до сервісів оператора. Обставини справи детально описані в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Уже 24 жовтня 2024 року невідомі особи отримали контроль над її фінансовим номером телефону, оформили на її ім'я кредит на 18 000 гривень і почали виводити гроші з усіх її рахунків.
За встановленими судом обставинами, того дня о 00:00 з депозитного рахунку жінки зняли 20 000 та 4 000 гривень, а з платіжної картки впродовж кількох годин вивели ще десятки тисяч гривень через перекази на картки в різних банках. Із пенсійної картки шахраї зняли 48 658 гривень. Загалом позивачка вимагала стягнути з банку 106 466 гривень збитків, до яких увійшли:
- 18 294 грн 50 коп. - сума кредиту, якого вона не отримувала, але добровільно погасила;
- 24 000 грн коштів депозиту;
- 29 700 грн, сплачених банку для закриття універсальної картки;
- 34 471 грн 50 коп., знятих із пенсійної картки.
Суд встановив, що після зміни пароля контроль над сім-карткою жінки миттєво перемістився з Миколаєва до Львова, що фізично унеможливлювало її особисту участь в оформленні кредиту.
"Ідентифікація та верифікація позичальниці, як і підписання нею договору з АТ КБ "Приватбанк", відбулося без участі позивачки, її волевиявлення та підписання", - йдеться в постанові Миколаївського апеляційного суду.
Банк у апеляційній скарзі наполягав, що саме дії жінки, яка передала одноразовий код на свій фінансовий номер, спричинили перевипуск сім-картки і зняли з нього відповідальність за подальші операції. Втім, колегія суддів дійшла висновку, що жінка не передавала жодних паролів чи персональних даних, які могли б ідентифікувати її як клієнтку банку, а сама лише авторизація в сервісах оператора зв'язку не є розголошенням банківської інформації.
Що вирішив апеляційний суд
Суд першої інстанції в червні 2026 року задовольнив позов частково, визнавши кредитний договір недійсним і стягнувши з банку 105 466 гривень. Проте апеляційна колегія скасувала це рішення, вказавши на процесуальні порушення, і ухвалила нове.
Суд визнав кредитний договір неукладеним, а не недійсним - оскільки жінка взагалі не підписувала документ, а не оскаржувала вже вчинений правочин. Водночас вимогу про визнання договору недійсним суд відхилив, адже вона не відповідала фактичним обставинам справи.
Щодо вимоги стягнути кошти, незаконно списані з депозитного та пенсійного рахунків, суд визнав, що жінка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, адже банк не отримав ці кошти собі - вони пішли на картки третіх осіб. Тому в цій частині - на суму 24 000 та 34 471 грн 50 коп. - у позові відмовлено. Натомість суд погодився стягнути з банку кошти, які жінка сама сплатила установі:
- 18 294 грн 50 коп. - погашення кредиту, якого вона не отримувала;
- 29 700 грн - кошти на закриття універсальної картки.
Загалом апеляційний суд стягнув з Приватбанку на користь жінки 47 994 грн 50 коп. як безпідставно набуте майно, а також 546 гривень судового збору та 3 000 гривень витрат на правничу допомогу. Постанова набрала законної сили одразу, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Чому суди по-різному оцінюють відповідальність банків за шахрайство
У таких справах ключовим є встановлення, хто саме несе ризик збитків - банк чи клієнт. Закон покладає на банк обов'язок повідомляти користувача про кожну операцію з електронним платіжним засобом, і якщо цей обов'язок не виконано, а клієнт не сприяв втраті доступу до своїх даних, ризики збитків несе саме фінансова установа.
У цій справі суд встановив, що банк надіслав повідомлення про операції вже після того, як сім-картку жінки підмінили шахраї, тобто вона фізично не могла отримати ці сповіщення вчасно. Це стало вирішальним аргументом на користь визнання вини банку, попри те що частину вимог суд відхилив через неправильно обраний спосіб захисту прав.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав Приватбанк скасувати кредит, оформлений шахраями, що представилися працівниками Київстару на ім'я іншої клієнтки банку. Також ми писали, що суд визнав неукладеним кредитний договір на 76 872 гривні, оформлений на харків'янку без її відома внаслідок аналогічної шахрайської схеми.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
