Суд змусив Ощадбанк повернути вкрадені шахраями 58 тис. грн і визнав дані Київстар доказом невинуватості клієнтки
Суд встановив, що операції провели з чужого смартфона, а не через дії власниці картки.
Роздільнянський районний суд Одеської області 11 вересня ухвалив рішення повернути жительці Одещини 58 000 гривень, які невідомі шахрайським шляхом списали з її кредитної картки в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України". Дані оператора мобільного зв'язку Київстар стали одним із ключових доказів у справі - вони спростували версію банку про те, що жінка нібито сама розголосила паролі шахраям. Суд також повністю відмовив банку у зустрічному позові про стягнення з жінки кредитної заборгованості. У справі як треті особи фігурували неповнолітня дівчина та її батьки, оскільки саме на дитячий рахунок надійшли викрадені гроші.
У серпні 2024 року жінка звернулася до суду з позовом до Акціонерного Товариства "Державний ощадний банк України" з вимогою стягнути безпідставно списані кошти та скасувати нараховані санкції, як зазначено у тексті рішення Єдиного державного реєстру судових рішень. Позивачка пояснила, що 25 жовтня 2018 року уклала з банком кредитний договір, до її рахунку була випущена платіжна пластикова картка, коштами вона періодично користувалася, проте, за її словами, ніколи не встановлювала і не використовувала застосунок WEB-банкінгу "Ощад-24/7".
Жінка заперечувала здійснення 11 березня 2024 року о 19:57 двох операцій зі списання коштів по 29 000 гривень кожна - загалом 58 000 гривень. Вона вважала, що переказ вчинила невідома особа шахрайським шляхом за допомогою електронно-обчислювальної техніки, і дізналася про це лише з повідомлення у чат-боті Oschadbank.
22 жовтня 2023 року АТ "ОЩАДБАНК" подало зустрічну позовну заяву, вимагаючи стягнути з жінки заборгованість у розмірі 68 012,12 гривні - 58 000 гривень основного боргу та 10 012,12 гривні процентів. Банк наполягав, що операції провели коректно, а реєстрацію в застосунку "Ощад 24/7" підтвердили одноразовим паролем, надісланим на номер клієнтки.
"Позивачкою самостійно використано або нею розголошено третім особам ОТР-пароль від додатку "ОЩАД 24/7"... Отже, твердження позивача про те, що вона логін та пароль для входу в мобільний банкінг нікому не передавала, не відповідає дійсності", - зазначили представники АТ "ОЩАДБАНК" у своєму відзиві на позов.
Суд встановив низку фактів, які повністю спростували позицію банку. За даними департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ "Ощадбанк", о 19:48 11 березня 2024 року на фінансовий номер клієнтки надійшов автоматичний TVR-дзвінок з одноразовим OTP-паролем для входу в систему "Ощад 24/7". О 19:49:47 відбулася верифікація, а вже о 19:57 з картки двічі перерахували гроші через сервіс UKR KYIV MOBILE BANKING на картку Монобанку.
Суд навів такі встановлені обставини:
- 11 березня 2024 року АТ "ОЩАДБАНК" без звернення клієнтки самостійно обмежив картку о 20:03:35 - через моніторинг підозрілих операцій на ознаки шахрайства;
- доступ до акаунту в мобільному банкінгу Ощад 24/7 у момент списання здійснювався з нетипового пристрою 2201117PG, device_id: a687f23b23970902 - смартфона марки Xiaomi Poco M4 Pro 4G, який позивачці не належав і ніколи не був у її користуванні;
- 1 квітня 2024 року жінка отримала повідомлення від АТ "ОЩАДБАНК" у чат-боті Oschadbank про заборгованість і невідкладно звернулася до банку із заявою від 3 квітня 2024 року;
- 2 квітня 2024 року вона звернулася до Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, того ж дня відомості внесли до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 КК України, кримінальному провадженню присвоїли номер 12024162390000256.
За клопотанням сторін суд витребував інформацію від ПрАТ "Київстар" щодо дій на мобільному телефоні позивачки. Згідно з відомостями оператора, самостійної заміни сім-карти з номером клієнтки, видачі дубліката чи активації запасної сім-карти протягом 2024 року не зафіксовано, а блокування номера комунікаційним обладнанням Київстар протягом березня-квітня 2024 року не проводилося.
Також суд встановив, що кошти надійшли на картковий рахунок неповнолітньої дівчини, батьками якої є треті особи у справі. Вони заперечили факт надходження грошей на рахунок дитини і надали суду виписку по картці "Юніор" в АТ КБ "ПриватБанк", де надходжень у розмірі 58 000 гривень не зафіксовано. Крім того, батьки подали витяг з ЄРДР про кримінальне провадження №120226275530000060, внесене 10 квітня 2026 року за заявою одного з батьків щодо несанкціонованого втручання в особистий кабінет інтернет-банкінгу дитини, а також постанову про визнання дівчини потерпілою від 27 квітня 2026 року.
Суд поклав тягар доведення вини на банк
Розглядаючи справу, суд керувався статтею 1073 Цивільного кодексу України, за якою в разі безпідставного списання банком коштів з рахунку клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення повернути відповідну суму. Суд також застосував пункт 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, за яким власник рахунку не несе відповідальності за операції, здійснені без автентифікації, крім випадків, коли доведено, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати ПІН-коду чи іншої конфіденційної інформації.
Суд навів правову позицію Верховного Суду з постанови від 2 липня 2025 року у справі №490/7829/23:
"За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними", - зазначив суд, посилаючись на постанову Верховного Суду.
Суд дійшов висновку, що жінка своєчасно повідомила банк про використання її даних і платіжної картки іншою особою, тобто виконала вимоги законодавства щодо зберігання спеціального платіжного засобу, контролювання руху коштів та повідомлення банку про платіжну операцію. Жодних доказів того, що позивачка сама сприяла незаконному використанню персональних даних, суду не надали.
Що вирішив суд
У розділі рішення "ухвалив" суд визначив такі вимоги:
- стягнути з АТ "Державний ощадний банк України" на користь позивачки 58 000 гривень, безпідставно списаних з рахунку 11 березня 2024 року о 19:57;
- зобов'язати банк скасувати всі відсотки, пеню, штрафні санкції та комісію, нараховані у зв'язку з цим списанням;
- у задоволенні зустрічного позову АТ "Державний ощадний банк України" про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування - відмовити повністю;
- стягнути з АТ "Державний ощадний банк України" на користь держави судовий збір.
Раніше Інформатор повідомляв, що Тернопільський апеляційний суд відмовив військовослужбовцю у поверненні 109 655 гривень, списаних з рахунку в Ощадбанку, оскільки встановив, що чоловік сам ввів отримані коди підтвердження в підроблений чат-бот у Telegram.
Слідкуйте за нами у Telegram
