Пекін посилює механізми протидії американським санкціям та готується до тривалого економічного протистояння, сторони дедалі активніше використовують торговельний і правовий тиск
Китай активно посилює власні юридичні механізми для протидії економічному тиску з боку США напередодні майбутнього візиту президента Дональда Трампа до Пекіна та його переговорів із лідером КНР Сі Цзіньпіном. Вашингтон і Пекін дедалі активніше готуються до затяжного економічного протистояння. Китайська влада демонструє готовність відповідати на американські санкції не лише політичними чи торговельними кроками, а й через використання правових інструментів.
Про це повідомляє The New York Times. Як зазначає видання, за останні тижні Пекін запровадив низку нових механізмів для боротьби із санкційним тиском США. Серед іншого китайська влада заблокувала придбання компанією Meta китайського стартапу у сфері штучного інтелекту, а також закріпила нові правила для іноземних компаній, які виконують західні вимоги щодо згортання бізнесу в КНР.
У квітні китайські регулятори отримали додаткові повноваження: тепер вони можуть перевіряти внутрішню документацію компаній, допитувати працівників і навіть забороняти керівникам або самим компаніям залишати територію країни у справах, пов'язаних із перенесенням виробництва за межі Китаю.
Після того як США запровадили санкції проти п'яти китайських нафтопереробних підприємств через співпрацю з Іраном, китайська влада наказала місцевим компаніям не виконувати американські обмеження. Для цього Пекін застосував так званий блокувальний механізм, ухвалений ще у 2021 році.
Державні медіа КНР охарактеризували ці кроки як перехід від простого накопичення правових інструментів до їх реального використання у боротьбі зі США. Тим часом Вашингтон продовжує посилювати економічний тиск на Китай. За останній рік США збільшили мита на китайську продукцію до 145%, ввели додаткові збори для китайських суден в американських портах, а також розширили обмеження на постачання критично важливих технологій - зокрема напівпровідників, обладнання та хімічної продукції.

У результаті міжнародний бізнес опинився між двома системами обмежень. Компанії ризикують порушити китайське законодавство, якщо виконуватимуть вимоги США, і навпаки.
"Це створює і ризик, і дилему: "Чий закон ви порушите - наш чи американський?" - зазначив президент U.S.-China Business Council Шон Стейн.
Одним із прикладів такої ситуації стала компанія PVH, якій належать бренди Calvin Klein та Tommy Hilfiger. Після відмови використовувати бавовну із Сіньцзяну компанію внесли до китайського "списку ненадійних організацій". Однією з ключових тем майбутньої зустрічі Трампа та Сі Цзіньпіна, як очікується, стане можливість домовленостей щодо обмеження використання економічних інструментів тиску.
Окремим джерелом напруги між Вашингтоном і Пекіном залишається Тайвань. Минулого тижня парламент острова суттєво скоротив фінансування закупівлі американської зброї, затвердивши лише дві третини від суми, яку планував уряд. Водночас незадовго до цього Тайвань уклав зі США шість контрактів на постачання озброєння загальною вартістю понад 6,6 млрд доларів. Йдеться, зокрема, про системи M142 HIMARS, самохідні гаубиці M109A7 Paladin та поповнення ракетних запасів.
На тлі цього аналітики дедалі частіше говорять про рекордне за останні десятиліття загострення ризику прямого конфлікту між Китаєм і США. Обидві держави фактично готуються до сценаріїв масштабного протистояння, яке може охопити не лише військову сферу, а й економіку, промисловість та технології.
Як раніше повідомляло The Wall Street Journal, Китай уже суттєво випереджає США у сфері виробництва та застосування безпілотників. Аналіз російських FPV-дронів, які використовуються у війні проти України, показав критичну залежність цієї техніки від китайських комплектуючих - від двигунів і батарей до центральних модулів управління.